26.05.2018
Головна » 2016 » Березень » 6 » Архієпископ Святослав Шевчук почув 'голос зла'
17:54
Архієпископ Святослав Шевчук почув 'голос зла'

Портал risu.org.ua повідомляє:

архієпископ Святослав Шевчук 3 березня 2016 р. разом з єпископами Постійного Синоду, Апостольським візитатором і священиками УГКЦ в Італії та Іспанії очолив Божественну Літургію за мир в Україні у Папській базиліці Санта Марія Маджоре. У своїй проповіді Глава УГКЦ розповів присутнім про мету візиту до Риму українських єпископів.

Ми, владики Постійного Синоду, захотіли приїхали до Риму, зустрітися із Святішим Отцем насамперед, аби згадати одну із найсумніших подій в історії УГКЦ. Наступного тижня – 8 березня наша Церква згадуватиме 70-річчя псевдо собору, публічного розп’яття на шої Церкви - сказав він.

Шевчук зазначив, що 70 років тому почалося тотальне знищення УГКЦ і багатьом здалося, що Церква вже не воскресне. Церква мужньо пройшла підпілля. Однак і тепер у світі є сили, які зацікавлені, знищити Церкву, використовуючи при тому вже інші, більш підступні методи.

Ми захотіли з Божої волі стати голосом страждаючої України тут у Римі перед Святішим Отцем, щоби з найвищого престолу християнського світу заявити про біль того народу, - наголосив першоєрарх.

Свою проповідь глава УГКЦ виголосив українською мовою, але наприкінці він звернувся італійською до паломників, які масово приходять до базиліки Санта Марія Маджоре.

Архієпископ Шевчук згадав про переслідування УГКЦ у радянський час та як 70 років тому голос зла намовляв відмовитися від вірності Престолу Петра. Цей самий голос, зауважив проповідник, зараз намагається переконати їх стати православними чи приєднатися до Московського Патріархату. Літургія в папській базиліці є конкретним знаком вірності УГКЦ Папському Престолу. Патріарх Святослав попросив всіх молитися за мир в Україні.
Архієпископ Святослав Шевчук у своїй проповіді висловив дві думки, одна з яких щодо 70 років початку знищення і перебування у підпіллі УГКЦ протягом 70 років, не відповідає дійсності, тому що у 1946 р. почалося знищення не УГКЦ, а Греко Католицької Церкви.

УГКЦ була утворена у 1989 р. за наказом генерального секретаря ЦК комуністичної партії СРСР, Михайла Горбачова, після його домовленостей з анти-папою Іваном Павлом ІІ. Протягом двох років, 1989-1991, коли ще існував Радянський Союз, священики РПЦ разом з храмами і парафіянами, під керівництвом і наглядом КГБ СРСР вийшли з під юрисдикції патріарха Московського Алексія ІІ, і перейшли під юрисдикцію анти-папи Івана Павла ІІ.

12 лютого 2016 р. анти-папа Франциск підписав Спільну Декларацію з патріархом Московським і Всієї Русі, Кірілом. Пунктом 25 цієї декларації вони фактично підписали неможливість подальшого існування УГКЦ у тому вигляді, в якому вона до цього існувала. Згідно з анти-папою Франциском і патріархом Кірілом, "уніатське" минуле УГКЦ не є способом, що дає змогу відновити єдність. Храми, які були власністю РПЦ у 1946-1989 рр. і які відійшли до УГКЦ у 1989-1991 рр., повинні знову повернутись у власність РПЦ. Виглядає так, що анти-папа Франциск прийняв і підписав цю вимогу від РПЦ.

Хоча архієпископ Шевчук подає це як нове переслідування УГКЦ за намовлянням голосу зла, подібне тому, яке, ніби, почалося 70 років назад, насправді це є час повертати борги і називати речі своїми іменами. Адже у 1989 р. анти-папа Іван Павло ІІ і генеральний серетар ЦК КПРС, Михайло Горбачов, домовились не про вихід з підпілля і офіційне визнання Католицької Церкви Візантійського Обряду, якою на початок ліквідації у 1946 р. була Греко Католицька Церква, а про утворення нової "національної церкви" для Галичини, якій, для дезорієнтації Греко Католиків, дали назву УГКЦ.

Можливо, саме про цей факт патріарх Кіріл і нагадав анти-папі Франциску, на що останній не мав жодних заперечень, і тому 12 лютого 2016 р. без вагань підписав повернення "національної церкви", якою фактично є УГКЦ, в лоно РПЦ.

Судячи зі слів архієпископа Святослава Шевчука, які у цій частині звучать правдоподібно, на 3 березня 2016 р. єпископів УГКЦ вже переконували приєднатися до Московського Патріархату. В якій формі буде виглядати приєднання, час покаже. Але те, що процес вже пішов, видно із заяв Шевчука і Ватиканського нунція в Україні, Клаудіо Гуджеротті.

Ну а той факт, що під час аудієнції у анти-папи Франциска, 5 березня 2016 р., "постійний синод" УГКЦ з шести єпископів, переконував "папу" у тому, що УГКЦ готова забезпечити відповідальне, прозоре та екуменічне адміністрування міжнародної допомоги, служачи українському суспільству без огляду на національність, мову чи релігійну приналежність, свідчить про те, що УГКЦ просто випрошувала від Ватикану хоч якоїсь фінансової підтримки, яка, судячи по всьому, може надаватись в обмін на готовність УГКЦ співпрацювати з іншими урядовими і неурядовими організаціями. Тобто, йдеться не про співпрацю у вірі, а про перенаправлення фінансових і матеріальних потоків, які під час "протистояння в Україні" мають зробити Рік Божого милосердя реальністю для українців.

Схоже, що вони хочуть остаточно перетворити українське суспільство на жебраків, яким взагалі буде не до віри, і які, згідно з їхнім планом, мають повністю залежати від міжнародної допомоги, за посередництвом якої їх триматимуть на короткому поводку, що Шевчук на аудієнції у "папи" назвав спробою допомогти через проповідування і продукування автентичної Католицької соціальної доктрини.

Якщо "постійний синод" УГКЦ не претендує більше ніж на роль, подібну до ролі "Червоного хреста", "Фонду Ахмєтова" або "Російського гумконвою", то це означає, що "папа" не бачить іншого застосування для цієї структури.

Хоча в контексті Гаванської декларації виглядає так, що Ватикан взагалі не потребує якихось послуг від УГКЦ, окрім послуги не заважати екуменічному діалогу з більш впливовими партнерами, такими, як РПЦ, наприклад.

Підготував о. Керлі

Категорія: Історія | Переглядів: 626 | Додав: