12.12.2018
Головна » 2014 » Травень » 5 » Берголіо "канонізував" єретиків
21:12
Берголіо "канонізував" єретиків

У Неділю Св. Апостола Томи, 27 квітня 2014 року, окупант Апостольського Престолу, Хорхе Берголіо, "канонізував" двох своїх попередників окупантів - Івана 23 (Анжело Ронкаллі) і Івана Павла 2 (Кароль Войтила).

John_23-JP2-01

Немає жодних сумнівів в тому, що Іван Павло 2 був анти-папою і дуже "успішним" диверсантом і терористом, який завдав стільки лиха Католицькій Церкві, відірвавши від неї сотні мільйонів Католиків і скерувавши їхні душі до пекла. Його місце Церква визначила, і воно є в таборі засуджених до вічної погибелі нерозкаяних грішників.

Що стосується другого окупанта, анти-папи Івана 23, то його постать не є так широко відомою, і навіть деякі Католики вважають його справжнім папою, хоча й не визнають святим.

Іван 23 окупував Апостольський Престол від 28 жовтня 1958 року до 3 червня 1963 року. Після смерті Папи Пія ХІІ, конклаве обрало нового папу; ним став Кардинал Джузеппе Сірі, який взяв ім'я Григорій XVII. Згідно з традицією про це було сповіщено білим димом, і також повідомленням по радіо. Однак вже за декілька хвилин по цьому з труби Сикстинської капели знову пішов чорний дим. Це сталось після того, як туди увійшли якісь цивільні люди і дуже сильними погрозами змусили до резигнації щойно обраного Папу Григорія XVII. Зокрема серед погроз були такі, якщо він не зречеться папського уряду, то на Ватикан буде скинута міні атомна бомба і також почнуться жорстокі розправи над Католицькими єпископами і священиками на території країн "соцтабору", особливо в СРСР.

Щойно під дією погроз Папа Григорій XVII зрікся, ці люди запропонували їхнього кандидата, Анжело Ронкаллі, який після "обрання" взяв ім'я анти-папи Івана 23 (Бальтазара Косси). "Обрання" Анжело Ронкаллі відбувалось під аналогічними погрозами, які вже застосовувались до членів конклаве.

Згідно Католицького Канонічного Права будь яка дія, яка зроблена під шантажем, погрозами, або примусом не є добровільною, і через це є абсолютно недійсною, тобто такою, якої ніколи не було. Тому єпископи, які "обирали" Анжело Ронкаллі під шантажем, погрозами і примусом не діяли вільно, а відтак "обрання" є абсолютно неважним і незаконним. Іншими словами вони не обрали папу.

Аналогічно, зречення Папи Григорія XVII можна вважати також неважним і незаконним, тобто таким, якого насправді не було.

Таким чином відбулась грандіозна фальсифікація, і увесь світ, введений в оману, думав, що папою обрали Івана 23, який насправді ним не був.

У 1962 році, анти-папа Іван 23 скликав "2 Ватиканський собор", головною метою якого було знищення Католицької Церкви, і заміна її на псевдо релігію Новус Ордо.

Згодом, через вісімнадцять років, у 1976 році, коли були оприлюднені списки церковників, які були масонами, стало відомо, що на момент обрання Анжело Ронкаллі вже був членом масонської ложі, до якої він вступив у 1935 році, коли працював нунцієм в Турції. Це говорить про те, що на момент його обрання, він вже не був Католиком, і тому не міг бути папою, тому що некатолик не може бути обраним папою, як не може бути священиком або єпископом. Тобто, на момент обрання він вже був поза Католицькою Церквою. А це означає, що усі його дії не тільки від 1958 року, але від 1935 року, коли він вступив до масонської структури, для Католицької Церкви були абсолютно недійсними, тому що його наміренням було служити не Церкві, навіть якщо він офіційно не був відлучений.

На підставі Канону 2335, ті хто приєднуються до масонських організацій, підпадають під єксомуніку simpliciter, яка зарезервоана за Святим Престолом. Немає сумніву в тому, що Папа застосував би цей канон до Анжело Ронкаллі, якби знав про його членство у масонській структурі. В цьому каноні йдеться також про те, що такі люди позбавляються Християнського похорону, і що єдиним шляхом їхнього примирення з Церквою є повний розрив ними усіх зв'язків з масонством і обіцянка ніколи не вступати до цих структур.

Хоча Святий Престол не екскомунікував Ронкаллі офіційно згідно з Каноном 2335, він був ексомунікований на підставі Канону 188.4 «Через мовчазне зречення, що приймається самим законом, всі уряди стають вакантними через самий факт і без декларації якщо клірик:…4. Публічно полишає Католицьку Віру». (Ob tacitam renuntiationem ab ipso iure admissam quaelibet officia vacant ipso facto et sine ulla declaratione, si clericus: ...4 A fide catholica publice defecerit.)

Анжело Ронкаллі був таємним членом масонської сруктури, але ця таємність полягала лише в тому, що Церква не знала про це. З іншої сторони у масонських кругах він був публічним членом. Крім того, публічність полишення ним Католицької Віри полягає у підготовці і керуванні антикатолицьким зібранням "2 Ватиканський собор", метою якого, як вже сказано, було нищення Католицької Церкви, і встановлення антикатолицької псевдорелігії.

Тому, участь у масонській структурі з одної сторони і публічне полишення Католицької Віри через участь у антикатолицькому "соборі", в сумі дає його відлучення ipso facto.

Крім того, стали відомими подробиці, як за допомогою спеціального розчину робили "нетлінним" тіло померлого Анжело Ронкаллі.

Навіть, якщо б Анжело Ронкаллі на момент обрання і смерті був би Католиком, все одно його канонізація була б недійсною через те, що його "канонізував" не папа і не католик, єретик Хорхе Берголіо, дії якого не мають жодної сили для Католицької Церкви. Це саме стосується Кароля Войтили.

о. Керлі
05.05.2014

Категорія: 2 Ватикан | Переглядів: 675 | Додав: