20.01.2018
Головна » 2016 » Червень » 9 » Лекція з атеїзму від Святослава Вакарчука
23:14
Лекція з атеїзму від Святослава Вакарчука

На Львівському Медіафорумі, 27 травня 2016 р. псевдокумир мільйонів назвав Українську державу, утворену 1991 р. не абсолютно природнім утворенням, а Біблійну історію назвав міфологією.

vakarchuk-lecture-atheism-27-05-2016-03

УКУ, так званий "український католицький університет", який є структурою УГКЦ, на сайті Школи Журналістики опублікував цю лекцію Вакарчука в цілому обсязі без жодних критичних коментарів. Єдине, що вони зробили, це викинули слова Вакарчука, де він Біблійну історію називає міфологією: спочатку, скажім, до історії релігії, або міфології.

Одним зі слухачів був посол США в Україні, Джефрі Пайєт.

www.youtube.com

Уривок, 2:35-7:04

Мій ключовий посил сьогоднішньої лекції полягає в наступному. Нам потрібно перестати будувати державу, засновану на кровному патріотизмі, а потрібно почати будувати державу, засновану на конституційному патріотизмі. Не спільне минуле, походження, кров чи подібність зовнішня, має об'єднувати нас, а спільні цінності, спосіб життя, правила гри, в кінці кінців - конституція, які роблять наше життя комфортним саме на цій території, в цій спільноті, в цей час і для наших дітей в майбутньому - ось на мою думку ключ до успіху.

Хтось запитає, так а в чому ж проблема, хіба ми так не робимо? Насправді, ні. Ми до сих пір живемо в парадигмі, про яку мріяли, можливо, предки, або люди, які хотіли будувати Українську державу в кінці ХІХ на початку ХХ сторіччя на зламі епох, коли розвалювались великі імперії, коли всі маленькі європейські, і не тільки європейські народи, відчували свою ідентичність, гуртуючись виключно навколо своєї мови, культури, або спільної історії. Це було легко, таким чином було легко зруйнувати, протистояти великим космополітичним імперіям - Російській, Гавсбургській, Німецькій і так далі. Тоді це спрацювало, тому, що світ був закритий, і тоді це був єдиний спосіб об'єднатись. Як об'єднатись проти великого ворога? Знайти когось сусіда, який такий самий як ти.

Мені здається, що в ХХІ сторіччі ця ідея вже не працює, тим більше з такою державою, як Україна. Україна, яку часто порівнюють з Польшею, далеко не Польша. Ми ніколи не мали однорідної національної картинки по всій території, ми ніколи не говорили тільки однією мовою, ми ніколи не мали великої, довгої історії державності. Так, ми є законно і спадкоєм...ц (запнувся і заплющив очі) гарної історії, починаючи з Київсь, Київської Русі і далі, але насправді ми маємо усвідомлювати, що держава, яка створена в 91-му році, була створена під впливом наших суб'єктивних, певних історичних об'єктивних обставин, і не є (запнувся), не є абсолютно природнім утворенням. Вона була зшита з різних кусочків різних країн (запнувся і заплющив очі), з різних частин людей, які ідентифікували себе українцями, які мали різну історію, різне бачення історії і різне бачення майбутнього, різне походження, в кінці кінців різну мову, і деколи навіть ходили в різні церкви.

А коли ми хочемо сьогодні сказати, що ж таке нація, нам потрібно перестати думати про речі, які роз'єднують, не тільки тому, що вони стають приводом політичних спекуляцій, а тому що така система буде не стійкою. Вона рано чи пізно буде хитатися, хитатися, хитатися, хитатися, якшо не буде певних стовпів, які тримають.

Тож до історії. Спочатку, скажім, до історії релігії, або міфології. Моісей, коли виводив євреїв з єгипетського рабства і водив їх сорок років по пустелі, він робив це для того, щоб в кінці кінців прийти до гори Сінай і там отримати від Бога заповіді, десять заповідей, які ми всі знаєм з Біблії. Насправді це і була конституція єврейського народу майбутня. І саме так, з новою конституцією, з новими правилами гри, а не просто з минулим спільним, абсолютно ідучи вперед і не пам'ятаючи про рабство минулого, вони почали будувати свою історію.

Згадаймо тут, маю честь, мені прийшло на думку, не мав цього прикладу, але прийшло на думку, побачивши мого друга посла Америки Джефрі Пайєта, згадаймо історію Сполучених Штатів. Коли у ХVIII сторіччі батьки засновники Сполучених Штатів будували країну, вони не спирались на спільне походження, вони не спирались а ... вони не спирались ні на що, крім принципів. Ці принципи вони взяли просто в книжках і в своїх мріях. Вони читали Локка, Монтеск'є, вони читали Гоббса, вони читали Арістотеля і Платона, і вони хотіли будувати ідеальну державу, в якій всім людям було б комфортно жити. Так, їм було не легко, бо вони створювали її з нуля. Але вони робили державу мрії, державу майбутнього, не оглядаючись на речи, які тримали їх, як кайданами в минулому.

Як бачимо, в якості зразків, які мають бути застосовані при творенні нової держави, заснованої на конституційному патріотизмі, Вакарчук навів атеїстічні і поганські вчення, на які опирались батьки засновники Сполучених Штатів. Християнства в списку "зразків" немає, натомість є наступне:

Джон Локк John Locke, 1632-1704, англійський філософ, один із основних представників англійського емпіризму та просвітництва.

Не вірив у вроджені знання, припускаючи, що вроджені ідеї повинні бути свідомими всім людям в будь-який час. Проте, ані діти, ані неосвічені люди не знають основних філософських понять. Окрім цього, вроджені ідеї роблять розум непотрібним. Наприклад, ідея Бога не є вродженою, оскільки існує багато народів, де не існує віри в Бога. Вважав, що людина народжується як "табула раса" (лат. чиста дошка). В розумі не знаходиться нічого, що би не було сприйнято органами чуття. Матеріалом пізнання є прості ідеї, вони всі походять із досвіду. Ідеєю є в найзагальнішому сенсі будь-яка уява, елемент свідомості як поняттєво-раціонального як і чуттєвого типу.

Шарль-Луї де Монтеск'є Charles-Louis de Secondat, Baron de La Brède et de Montesquieu, 1689-1755, французький правник, письменник і політичний мислитель.

Розуміння закону, за Монтеск´є, це як людський розум, який керує усіма людьми. Саме тому, закони окремих народів, є не що більшим як окремими випадками застосування цього розуму. Значну увагу приділяв дослідженню тих факторів, що утворюють «дух законів». Державою керують п’ять основних факторів: релігія, закони, звичаї, принципи правління, погляди. Ці фактори є взаємопов’язаними один з одним. Саме тому, Монтеск’є підкреслював, що законодавець в законотворчому процесі має враховувати «дух законів», тобто закони мають відповідати: властивостям народу, для якого вони встановлені (оскільки в окремих випадках ці закони можуть бути застосованими для іншого народу); природі і принципам правління; фізичним і моральним ознакам країни (клімату, масштабу, стилю життя народу, рівню свободи, релігії населення, обрядам і звичаям тощо.)

То́мас Гоббс Thomas Hobbes, 1588-1679, англійський філософ-матеріаліст належав до "Школи Соціального Договору" в традиції реалізму. Основними інтересами Гоббса були політична філософія, історія, етика та геометрія. На формування його ідей значно вплинули Платон та Аристотель.

Своє вчення про раціональність пізнання він виклав у праці "Про тіло" 1655, де обґрунтував тезу про чуття як початкову стадію пізнання. Він вбачав мету пізнання в раціональному осягненні сутності, причин явищ. Визнання раціонального методу він обґрунтовував посиланнями на досягнення механістичного природознавства в Європі. Широко застосовуючи факти з історії нової науки, Гоббс доводив, що тільки опираючись на розум, систематичне мислення, можна досягти істини. Саме Гоббс висунув тезу про надуманість теорії двох істин (віри та розуму) і проголосив існування лише однієї - істини розуму, науки. Поняття істини він визначав як властивість наших знань бути відповідними властивостям речей. Він стверджував, що істина - це властивість наших суджень.

Арісто́тель (Αριστοτέλης; 384 до н. е. - 322 до н. е.) - давньогрецький вчений-енциклопедист, філософ і логік, засновник класичної (формальної) логіки. Він проповідував ідею про єдність у природі та про градацію організмів, тобто, про існування в природі поступових переходів від неживих тіл до рослин і від них - до тварин. Іншими словами, він був еволюціоністом, теорію якого розпропагував Дарвін.

Бога розумів, як вище божество, вічну і незмінну "форму форм", а творіння - як змінну форму.

Найбільш довершеним елементом матерії вважав "Ефір". Ефі́р, Ете́р (грец. αιθηρ, лат. aither) - верхній шар повітря, місце перебування богів. Етер - син Ереба й Нікс (Гесіод), або Хаосу й Темряви, чоловік Гемери (Дня) або Землі. Арістотель наділяв Етер здатністю до вічного кругового руху і трактував його як першу рушійну силу всесвіту.

За запрошенням Філіппа, царя Македонії, виховував його сина, Александра, з яким розійшовся напередодні його першого військового походу в Азію.

Плато́н (Πλάτων; 427 до н. е. - 347 або 348 до н. е.) - давньогрецький мислитель, засновник філософської школи, відомої як Академія Платона. Один із основоположників європейської філософії. Платон був засновником того, що пізніше дістало назву ідеалізму. На його думку, справжні цінності буття утворюють особливий позафізичний світ - Гіперуранію. Цей світ складають безтілесні прообрази, зразки, проекти, ідеї, ейдоси речей, тварин, людей, чеснот та цінностей. Ейдоси ніхто й ніщо не народжує, вони існують вічно, вони незмінні й непорушні. Позірний світ, доступний почуттям, утворюється при втіленні ейдосів у хаотичній, плинній, змінній хорі (матерії). Світ, який ми знаємо - це лише тіні світу ейдосів.

Платон порівнював людську душу з колісницею, у якій запряжені білий і чорний коні (шляхетний і низинний початок у людині), керовані візничим (розумом). Коли візничему вдасться вгамувати низинний початок, душа може піднятися і разом з богами споглядати справжнє буття. Платон нараховував крім душ богів дев'ять розрядів людських душ: мудреця, царя, практичного діяча, лікаря тіл, віщуна, поета і художника, ремісника, софіста, тирана, а також душі тварин.

Про державу навчав, що в залежності від основного принципу, закладеного в державі, вона може бути правильною (монархія й аристократія) або неправильною (тимократія, олігархія, демократія, тиранія). Ідеалом держави служить життя старих поколінь за Кроноса, коли родом людей управляло божество за допомогою демонів, що пасли окремі групи людей, і не було ні війн, ні конфліктів, але всі мали можливість філософувати.

Законодавець, за Платоном, повинен охопити в законах усі правовідносини, в які вступає людина від народження і до самої смерті. У законах необхідно закріпити шанування богів, героїв і батьків.

Власне ось такий "будматеріал" пропонує Святослав Вакарчук для побудови нової "ідеальної держави", в якій, згідно зі згаданим ним Платоном, ідеалом держави є устрій, де людським родом має правити божество за допомогою демонів, і в якій, згідно з самим лектором - релігія може претендувати лише на стасус міфології. Іншими словами, співає в унісон з антикатолицьким 2 Ватиканом.

Підготував о. Керлі

Категорія: 2 Ватикан | Переглядів: 317 | Додав: