12.12.2018
Головна » 2017 » Листопад » 7 » Мир! Мир! А миру немає
09:06
Мир! Мир! А миру немає

Мир! Мир! А миру немає

(Єремія 6:14)


Хорхе Берголіо (антипапа Франциск) прйняв у Ватикані делегацію індусів на чолі з популярним в Індії гуру, Пуджия Сваміджі. На сайті гуру світлини про це прийняття опубліковані 14.10.2017. Підпис під світлинами такий "Пуджия Сваміджі Зустрічається з Папою Франциском у Ватикані. Пуджия Сваміджі і Важливі Лідери, що Розповсюджують Мир".

Bergoglio-worships-elefant-00

Під час прийняття Хорхе Берголіо дозволив Пуджия Сваміджі одягнути собі на шию індуську вервичку, яка складається з 108 зерняток, на кожному з яких індуси вимовляють одне з імен "бога".

На нижньому фото, опублікованому 25.08.2017 (Святкове Благословення, Благословення для Ґане́ша Гатурті) гуру Пуджия Сваміджі адорує "богові" Ґане́ша Гатурті, який в індуській міфології зображується у вигляді слоноголового "бога" удачі і мудрості, покровителя астрології і заступника торгівлі, під час поклоніння якому індуси зокрема кажуть:

Поклоніння творцеві.
Поклоніння підвалині всесвіту.
Поклоніння богові планет.
Поклоніння даруючому сповнення усіх бажань.
Поклоніння тому, хто є душею усього.
Поклоніння володарю світу.
Поклоніння улюбленому господу.

На головній сторінці сайту також є повчання гуру Пуджия Сваміджі:

Йдіть до бога. Яким би не було його ім'я, якою б не була форма вашого поклоніння, це не є проблема. Тільки йдіть до нього. Він приймає усі імена і усі форми. Якщо бог може прийняти тільки один спосіб поклоніння, тоді він не є богом!

Знаючи про що навчає гуру Пуджия Сваміджі, і якому "богові" він вклоняється, Хорхе Берголіо публічно приймає його самого разом з атрибутами його язичницької релігії.

Це прийняття відбулось 3 листопада 2016, того самого дня, коли Берголіо провів екуменічну зустріч з 200 представниками різних "релігій". На цьому зібранні він заявив:

Релігії також покликані до такого способу життя, щоб бути, зокрема, в наш час, посланцями миру та будівничими причастя, а також проголошувати, всупереч усім тим, хто сіє конфлікт, поділ та нетерпимість, що наше це є час братерства.

Послання до представників різних "релігій" Берголіо завершив словами:

Нехай замість цього скрізь буде сприяння мирним зустрічам віруючих та справжня релігійна свобода. Тут наша відповідальність перед Богом, людством і майбутнім є великою; це вимагає безперервних зусиль, без суперечностей. Це заклик, який нас кличе, це шлях з надією заради здобуття добра усіх. Нехай релігії стануть лоном життя, яке носить милосердну любов Божу до пораненого та нужденного людства; нехай вони будуть дверима надії, допомагаючи проходити стіни, збудовані гордістю та страхом.

Здавалося б, що в цьому злого, якщо люди зібрались поговорити про милосердну Божу любов, про мирне налагодження стосунків без війн, суперечностей, гордості, страху і так далі. Все ніби виглядає досить миролюбно і прийстойно, але, як каже пророк - Рану народу мого лікують легковажно, кажучи: Мир! Мир! - а миру немає (Єремія 6:14).

Якщо зібрання проводить і очолює той, кого називають "вікарієм Христа", і він сам претендує на це високе звання, то в першу чергу він повинен говорити про речі, які стосуються спасіння душі, як цього вимагає його покликання і статус. І говорити не якимись загальними фразами, аби не "образити" почуття визнавців інших "релігій", а безстрашно і безкомпромісно, так як це робили Апостоли, навіть тоді, коли визнавці іншої релігії, які були в більшості, під загрозою їм забороняли:

І покликавши їх, наказали, щоб вони ні слова не говорили, ані навчали іменем Ісуса. Та Петро і Йоан сказали їм у відповідь: "Чи воно справедливо перед Богом вас більше слухати, ніж Бога, - розсудіть! Не можемо бо ми не говорити про те, що самі бачили та чули" (Діяння 4:18-20).

Вчення Берголіо також суперечить вченню Христа, бо Берголіо каже у множині про "релігії", які усі разом мають стати "дверима надії", через які люди мають ходити одне до одного. Він, як будь який світський політик, говорить про суто земний вимір, нічого не говорячи про вимір Небесний, як це має говорити особа духовна.

Господь Ісус Христос навчає, що не "релігії" у множині, але Він в однині є Релігією і Дверима, через які люди повинні проходити в земному житті, щоб увійти в життя Небесне:

Істинно, істинно говорю вам: Хто не дверима в кошару овечу входить, а деінде влізає, - злодюга той, розбійник! Хто ж увіходить дверима, той вівцям - вівчар ... Я - двері для овець ... Я - двері. Хто ввійде крізь мене - спасеться. Увійде він, вийде - і знайде пасовисько! (Йоан 10:1-9).

Чим більше екуменічних зібрань усіх "релігій" проводять антипапи 2 Ватикану, чим більше там лунають гасла про справжню релігійну свободу для усіх "релігій", про спільний шлях з надією заради здобуття добра усіх, тим більше в різних частинах світу спалахують війни, тим менше стає справжньої релігійної свободи для Християнства, тим менше стає добра для усіх, тим менше стає милосердя, тим далі людство віддалюється від Бога і Раю.

Чому так?

Тому що антипапи нав'язують язичникам фальшиву тезу, що, мовляв, немає потреби відмовлятись від поганських ідолів і культів, і навертатись в єдину істинну релігію, якою є Християнство.

Тому що замість поклоніння Єдиному Живому Богу, який вимагає від людини безкомпромісно дотримуватись незмінних духовно-моральних законів і принципів, антипапи 2 Ватикану закликають вклонятися фальшивим "богам", де всі "релігійні" принципи обертаються на фізіологічному рівні, спільному для людини і тваринного світу, який слідує жорстоким законам джунглів, де розділене на касти людство, вклоняється корові або слоноголовому "богові" Ґане́ша.

Тому язичники в усіх їхніх іпостасях, залишаючись при своїх принципах, таких як око за око, або "священної" війни проти невірних, або ділення суспільства на нижчі і вищі касти, читаючи мантри про "мир", все більше занурюють світ у ненависть одних народів до інших, що проявляється у перманентних війнах, які знекровлюють і спустошують людський рід і випалюють родючу землю, перетворюючи її на безводну пустелю.

Берголіо закликає до "мирного" співжиття усіх "релігій", виступаючи промоутером єдиної світової адогматичної релігії, яка по суті має на меті геть витіснити Християнство з життя людини, залишивши її без жодної надії на спасіння і настання справжнього миру який дає Христос:

Мир залишаю вам, Мій мир даю вам; не так, як світ дає, даю вам його. Хай не тривожиться серце ваше, і не страхається! (Йоан 14:27).
Згідно з Берголіом, зусилля усіх "релігій" мають бути спрямовані виключно на побудову земного "раю", і жодної згадки про головне призначення справжньої Релігії - вести людину до вічного Небесного життя через виконання Заповідей Божих.

Заохочуючи визнавців язичницьких релігій залишатись в них, антипапа фактично закріплює старі і провокує нові розділення і нетерпимість.

Так, наприклад, поклоніння індусів чоловічому дітородному члену (лінгам) "бога" Шиви, який виходить з жіночого дітородного органу (йоні, символ жіночої сторони Шиви), слоноголовому "богу" Ганеша, чи просто корові, духовно і морально не дорівнює Християнському поклонінню. Також мусульманська чи мормонська полігамія, або поліандрія деяких африканських, індійських, тібетських, цейлонських, північно-американських язичників духовно і морально не дорівнює Християнській вірності у шлюбі одного чоловіка і однієї жінки. І це має бути очевидно зрозумілим, що збочена практика полігіамії і поліандрії породжує не єдність і мир, а розділення і війни.

Не можуть багато жінок одного чоловіка жити в мирі між собою, тому що їх постійно гризе ревність, заздрість і ненависть. Також не можуть багато чоловіків жити в мирі, якщо вони по черзі мають одну й ту самі жінку. Одним словом це є пониження людини до рівня тварин, які живуть інстиктами і рефлексами. А Берголіо заявляє, що всі ці збочення нарівні з Християнством є лоном життя, яке носить милосердну любов Божу до пораненого та нужденного людства.

Берголіо жодним словом не закликав язичників відвернутись від тваринного способу життя і почати дотримуватись Божих Заповідей. Він не сказав їм, що порушення Божих Заповідей і провадження тваринного способу життя власне і є головною причиною усіх безжалісних війн, конфліктів, поділу і нетерпимості.

Він не згадав Слово Христа:

Я - путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене (Йоан 14:6).

Він жодним словом не обмовився про заповідь воплоченого Бога Господа Ісуса Христа:

Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Отже я з вами по всі дні яж до кінця віку (Матей 28:19-20).

Він не згадав вчення Св. Апостола Павла, якого Церква називає Апостолом народів:

Всім бо нам треба з'явитися перед судом Христовим, щоб кожний прийняв згідно з тим, що зробив, як був у тілі: чи добре, чи зле (2 Кор. 5:10).

Він нічого не сказав про останні речі - Смерть, Суд, Пекло, Рай.

Чому Берголіо не згадав про такі життєво важливі для людства пункти Христового вчення?

Тому що він не уповноважений проголошувати Істину, і тому що він має, як бачимо, інші повноваження - вклонятися "богові" Ґане́ша і будувати єдину всесвітнью "релігію" на противагу Церкві Христовій.

Отже, вже однієї цієї екуменічної зустрічі різних "релігій", проведеної Хорхе Берголіом 3 листопада 2016 р. достатньо аби зробити вибір - або слоноголовий "бог", якому вклоняється Берголіо і очолювана ним єдина всесвітня антицерква, або Єдиний Істинний Бог Ісус Христос, заповіді Якого виконували Апостоли і всі мученики, і надалі зобов'язана виконувати Католицька Христова Церква і всі її вірні.

Кожний раз, коли ті, що називають себе католицьками вірними, поминають ім'я антипапи, вони єднаються не тільки з ним, але також і з його єдиною всесвітньою екуменічною антицерквою, в якій полігамія, поліандрія та ідолатрія є звичайним явищем. Єднаючись з антипапою, вони демонструють їхню апостасію і непричетність до Єдиної Святої Католицької Апостольської Церкви. Разом з антипапою вони постійно кричать про єдність і мир, але ані єдності, ані миру немає.

Згідно з: www.traditioninaction.org

Підготував о. Керлі

Категорія: 2 Ватикан | Переглядів: 200 | Додав: