Католицька Свята Меса

Питання: Чи повинен я стати священиком?

Катастрофа 2 Ватикану

Ще ніколи в історії Церкви не було часів коли священики так сильно потребувались, як сьогодні. Але дуже прикро, молоді люди в наші дні по суті занедбали служіння в Церкві. 2 Ватикан запровадив проект, який був мрією ворогів Церкви в попередні 150 років - замінити Католицьку Віру на позбавлену догм гуманітарну релігію – єдиним завданням якої мало бути зібрати всі релігії і народи в одну безлику церкву, яка була б сумішшю всіх народів і церков. Великий розмір і вплив Католицької Церкви став сенсом зусиль противників Церкви намагатись змінити її з середини, і зробити її середником розповсюдження кредо «затьмарення людства».

З часу 2 Ватикану ми бачимо наші Католицькі інституції ніби залишаються за назвою і зовнішньо ті самі, але з глибокими внутрішніми змінами. Ми знаходимо в цих інституціях релігію повністю іншу від тої, що була до 2 Ватикану. В той самий час як ті самі кафедри, церкви, семінарії, університети і чернечі ордени все ще існують, релігія в них зовсім інша.

Єресь Модернізму

Ця нова релігія є єрессю модернізму, яку Св. Пій Х в своєму урочистому засуджені у 1907 назвав «синтезом усіх єресей». Святий також попереджав, що навіть тоді модерністи інфільтрувались у Церкву з виразним наміром змінити її з середини. Він попереджав, що якщо вони матимуть успіх в їхньому задумі змінити Віру згідно принципів модернізму, результат, якого вони хочуть досягти – це зруйнувати Церкву, якщо можливо.

Ця глибока і субстанціональна зміна нашої Віри була здійснена Іваном 23 і Павлом 6, і була поглиблена і продовжена Іваном Павлом 2. Досягши влади у 1958 в особі Івана 23, модерністи не гаяли часу в насадженні їхніх деструктивних і єретичних ідей, і консолідували владу в їхній ієрархії. В результаті, Католицька Віра яка існувала від часів Св. Петра до Папи Пія XII, опинилася поза законом в заснованих і збудованих для неї інституціях, які колись були її домом.

Католицький Спротив Потребує Священиків

Це є воля Бога діяти через людину, і долати Його ворогів, даючи владу людині. Тому Церква з Божою поміччю і ласкою повинна долати противників в ній посередництвом людини. Ці люди повинні бути священиками і єпископами, оскільки Церква не може вижити як істинна Церква якщо вона не має священиків і єпископів. Всі її ессенціальні функції Навчати, Управляти і Освячувати вірних на землі, які походять зі святої місії, дорученої їй Христом, можуть бути виконані тільки через священиків і єпископів.

Єдиний спосіб як Віра може вижити, це тільки через служіння священиків, які відкидають зміни 2 Ватикану, викривають апостатів, засуджують і противляться їм, і оберігають отару Христову від поїдання вовками. Цей принцип був правильним завжди, коли єресі атакували Церкву в минулому. Наскільки більше він є правильним під час цієї останньої сильної атаки її ворогів в наші дні.

Церква завжди була успішною і не вагалась в її спротиві супротивникам. Вона має в собі багато засобів перемагати тих хто хоче її повалити. Ці засоби є Католицькі доктрини, Таїнства, Меса і Католицька дисципліна. Ці речі є істинні і сила Церкви в тому, що вона володіє істиною – істиною від Бога, надприродною і непомильною. Сила Церкви в тому, що людство має природній потяг до істини. Чим більше Церква виявляє її істину, тим більше супротивників вона перемагає.

Ти покликаний до офіри

Тому всупереч неймовірним перевагам, Церква перемогла страшні переслідування перших століть. На противагу жорстоким декретам імператорів, машинам тортур, щоб вбити її, вона показала через кров її мучеників просто її істину. Протягом трьох століть виглядало що Церква програла битву. Це була битва людей, які не мали людської влади чи засобів, проти людей які таку владу і засоби мали. Зрештою перемога була за Церквою. Цю славну перемогу вона здобула, тому що стояла міцно за свою Віру і показувала її всьому світу через кров мучеників.

В ці часи, коли вона атакується не ззовні але з середини, Церква повинна показувати її істину. Вона це може робити тільки через служіння священиків і єпископів які є вірні істинній Католицькій доктрині і істинній Католицькій Літургії. Сьогоднішній мученик має бути молодим чоловіком, який бажає відмовитись від задоволень і можливостей цього світу, і посвятити своє життя – дати своє життя – Богові і Його Святій Церкві заради спасіння душ. Для приготування молодих людей ставати цим типом священика Most Holy Trinity Seminary і була заснована у 1995.

Як можу знати, що я маю покликання?

Покликання до священства є просто Божою волею щоб ти став священиком. Проблема постає у розпізнанні Божої волі для тебе в цьому житті. Покликання зазвичай не трапляється через видіння чи внутрішній голос, радше через риси твого характеру, побожність і схильність щоб Святий Дух рухав тебе до священства.

Ось звичайні знаки покликання:

  • Непідробна і постійна схильність розуму служити Богові як священик. Ви відчуваєте потяг до життя священика і до церковних речей. Ви цікавитесь Літургією, святими догмами чи місіонерською роботою. Ось це зі священства, що рухає вами.
  • Непідробне рішення проголошувати славу Бога і Його Церкви і спасати душі. Це є справжня робота священика і часом потребує великих самопожертв. Це є єдиним істинним мотивом стати священиком. Але було би помилково ставати священиком виходячи з помилкового мотиву, наприклад, люди матимуть велику повагу до тебе.
  • Добре моральне життя. Одним зі знаків відсутності покликання є нездатність триматись далі від тяжкого гріху довший час. Але ця вимога не означає, що ти повинен бути святим, щоб бажати священства. Це просто означає що ти повинен бути серйозним щодо духовного життя, що часто потребує таїнств для уникнення нагоди гріха, і вести чисте життя.
  • Побожність. Життя священика є життям молитви, і частиною покликання є схильність до молитви – літургічної і приватної.
  • Емоціональна стабільність. Священик має бути батьком для всіх, має нести проблеми всіх, і не може бути обтяженим емоціональними і психологічними проблемами.
  • Як мінімум мати середній інтелект. Священик повинен передавати Католицьку доктрину вірним і правильно ставити діагноз їхніх гріхів під час сповіді. Тому він повинен мати як мінімум середні розумові можливості щоб пройти семінарський курс.
  • Добре фізичне здоров’я. Священик повинен бути у здоровому фізичному стані щоб виконувати його роботу. Ті хто страждають хронічними хворобами або потребують допомоги інших, не можуть увійти у священство.

Якщо я в сумніві щодо мого покликання?

Ти повинен звернутись до гарного священика якого знаєш і запитати що він думає. Попроси його бути твоїм постійним сповідником, і щиро зізнайся які маєш недоліки і спокуси, також які маєш здобутки і дари, і довіряй його порадам. Навіть більш важливо, молись гаряче і настійливо Богові щоб бути просвітленим щодо покликання.

Чи треба зачекати зі вступом до семінарії поки подорослішаю, або закінчу вуз?

Абсолютно ні. Часто покликання втрачається через затримку. Чотири роки у вузі дадуть тобі тільки відволікання, спокуси, тяжкість до молитви і курси які ніяк не наблизять тебе до священства. Краще помітити поклик як тільки його почуєш. Пам’ятай також, що семінарія це місце, де молодий чоловік тестує покликання через ведення церковного життя. Маєш чи не маєш покликання, стане ясним після деякого часу в семінарії.

© Catholicmessage.org 2011-2018 | Хостинг від uCoz