11. Бог є безмежно справедливий, тобто Він нагороджує усі добрі і карає усі злі діяння.
Божа справедливість є ідентичною з Його добротою. Він карає людей щоб зробити їх кращими, і зробити їх щасливими.
1. Бог карає і нагороджує людей частково на землі, але головне після смерті.
Добрі діяння приносять людям повагу, деколи багатство, здоров'я і мирне сумління. Злі діяння приносять все опозиційне. Абрахам, Ной, патріарх Йосиф були нагороджені ще за життя. Авесалом, Сини Ілія і Антіохус Епіфанес були покарані у цьому житті. Але лише у майбутньому житті, і особливо після воскресіння, їхні тіла і душі отримають сповна те що заслужили. Якщо б усі гріхи карались у цьому житті, люди могли б не вірити у Судний День. Якщо б ніхто не був покараний тут, вони б могли не вірити у Божу караючу справедливість (Св. Августин).
2. Бог нагороджує найменше добре діяння, і карає найменший гріх.
Христос каже нам що навіть чашка холодної води, піднесена у Його ім'я, буде мати нагороду. Звичаний погляд або жест зустрінуться з їхнім належним воздаянням. Христос каже нам, що ми дамо відповідь за кожне пусте слово (Матей 12:36).
3. Бог здебільшого карає людей у той самий спосіб, яким вони грішили.
Тими речами, якими людина грішить , каже Мудрий Чоловік, тими речами вона буде катована . Авесалом пишався його довгим волоссям, і воно стало причиною його смерті. Багатий ненажера грішив смачними стравами, і його язик і смачні страви катували його у пекельному вогню. Антіох катував сімох братів Маккавеїв через невічення їхніх тіл, і його власне тіло було з'їдене хробаками (2 Мак. 9:6). Аман хотів повісити Мардохея і приготував шибенецю для нього, і на тій самій шибенеці він був повішений. Жінки Вифлеєму не надали притулку Матері Божій і Божому Сину, і їхні діти були замордовані нещадною і жорстокою рукою Ірода. Наполеон І ув'язнив Святого Отця, і зрештою сам був ув'язнений перше у Елбі, і потім на Св. Єлені. У цих і багатьох подібних подіях Християни бачать перст Бога.
4. У нагородженні і покаранні Бог зважає на обставини персони, і особливо на намірення з якою вона діяла, і на таланти які вона мала.
Люди судять за зовнішньою стороною будь якого діяння, Бог судить серце (1 Царів 16:7). Бідна вдова, яка до скарбниці у Храмі поклала тільки дві монети, мала більшу заслугу перед Богом, ніж купа багатіїв, які приносили багаті дари (Лука 21:4). Слуга, який знав Господню волю і не виконував її, буде більше битий ніж слуга який не знав волі його Господа (Лука 12:47-48). Чим більше знання хтось має від Бога, тим жорстокіше Бог каратиме того за його гріхи.
5. Бог не зважає на персону.
Багато з тих, хто були першими у цьому світі, будуть останніми у грядущому світі. Історія багатого ненажери і бідного Лазаря є прикладом цьому. Багато з тих чиї імена були на вустах людей і у почесних записах їхніх країн, не будуть вписані у книгу життя.
Тому що Бог є Богом досконалої справедливості, ми маємо добрий резон боятись Його.
Христос закликає нас боятись Бога, Який здатен вкинути тіло й душу до аду (Матей 10:28). Через один єдиний гріх наших перших батьків мільйони людей мають страждати у хворобах і смерті, і незчисленні мільйони будуть навіки винні. Звідси ми розуміємо як Бог ненавидить гріх. Такий самий висновок виходить з того факту, що Наш Господь мав вмерти в агонії як викуп за гріх. Хто, в такому разі, може не боятись Бога? Але наш страх Бога повинен бути синівським, не рабським страхом, тобто ми повинні не стільки боятись кари, як боятись образити Бога. Синівський страх є результатом великої любові до Бога. Ми повинні намагатись і уникати страху кари, тих гріхів, від яких любови Бога не достатньо утримати нас.
Страх Божий є великою вигодою для нас; він тримає нас подалі від гріху, веде нас до досконалості, і забезпечує нам мир і щастя у цьому світі й у вічності.
Страх Божий тримає нас далі від гріху. Страх Божий стримав старого Елеазара від споживання свинини (2 Мак. 6:26). Той хто боїться Бога не знає іншого страху. Як вітер розвіює геть хмари, так страх Божий гонить геть пожадання плоті і робить нас здатними уникати атак диявола. Той хто боїться Бога, лишає на стороні прив'язаності до земних речей, як моряк у небезпеці викадає за борт речі, які можуть стати причиною затоплення його човна. Як голка робить дорогу для нитки, так страх Божий готує дорогу для любови Бога і для кожної чесноти. Страх Божий каже Псальмопівець є початком мудрості (Пс. 110:10). Страх людський сповнений гіркоти і робить людину рабом; страх Божий сповнений солодощів і робить людину вільною. Страх Божий приносить честь і славу; він коронований веселістю і радістю, радістю серця, і дає сили і щастя на все життя. Блаженний чоловік, який боїться Бога (Пс. 111:1). Чим більше ми боїмось Бога тепер, тим менше ми будемо боятись Його суду в Останній День.
Страх Божий є спеціальною благодаттю, яку Бог дає тим, хто Його любить.
Страх Божий є спеціальним даром Святого Духа. Бог каже Його людям: Я дам Мій страх у їхні серця, щоб вони не бунтували проти Мене . Тому нашою молитвою має бути: Тіло моє тремтить від страху перед Тобою (Пс. 118:120).
В цій катехизмовій частині є вибіркові цитати
з Катехизма о. Франциска Спіраго.
Фотокопія видання 1899, 1921 без змін:
by Benzinger Brothers, New York.
Nihil Obstat: Arthur J. Scanlan, S.T.D. Censor Librorum
Imprimatur: + Patrick J. Hayes, D.D. Archbishop of New York. New York,
October 18, 1921.
стор. 125-127
Переклав з англійської
о. Керлі
17.11.2012
|
