23.04.2018
Головна » Файли » Автентичний Католицький Катехизм

Характеристики Шлюбу
02.02.2012, 15:36

Згідно із приписом Христа, Християнське подружжя строго є союзом тільки двох осіб, і є нерозривним.

Подружжя було піднесено Нашим Господом до гідності стану євангельської досконалості, до якого були долучені більшої ваги відповідальність і обов'язки, ніж в часи, що передували Його пришестю. Він таким чином дарував більші ласки тим, які повинні об'єднатись у подружжі.

1. Християнське подружжя становить союз тільки одного чоловіка і тільки однієї жінки.

Через сотворення тільки одного чоловіка і однієї жінки Бог показав Його волю, щоб подружжя було союзом тільки двох осіб. Наш Господь підкреслив що від початку було так (Матей, 19:4). Подружжя, яке не відповідає цьому опису, не може бути правдивим і остаточним партнерством; домашня боротьба у ньому неминуча. У ранніх часах Бог дозволяв полігамію, аби попередити більше зло. Багатоженство заборонено Нашим Господом (Лука, 15:18), відповідно це заборонено більш суворо законом Церкви. Полігамія є незаконною, і є порушенням природного закону (Собор у Тренті, 23, 2). Вона продовжує існувати між Магометанами, і між Юдеями на Сході; але на Заході від середніх віків Юдеї відмовились від неї на користь закону моралі, обсервованої Європейськими народами.

2. Християнське подружжя є нерозривним; тобто ані чоловік, ані жінка не може укласти друге подружжя доки триває життя обох.

Принциповою метою шлюбу є народження дітей, мета яка не може бути досягнутою, якщо б подружній союз був розривним. Що буде діятись із дітьми, якщо би батьки були вільні розлучатись заради задоволення? Наш Господь суворо забороняє будь кому знову одружуватись доки партнер його чи її у першому подружжі є живий (Матей, 5:32; Марк, 10:11). Це правда, що згідно закона Мойсея, Юдеям було дозволено у вийняткових обставинах відпускати їхніх дружин; але це було лише з причини їхнього жорстокосердя і щоб попередити більше лихо (Матей, 19:8). Христос скасував цей дозвіл; Він каже виразно: "Що Бог з'єднав, те чоловік нехай не розлучає" (Матей, 19:4-9). Тому Папи ніколи не дозволяли одній або двом законно одруженим особам укладати друге подружжя протягом життя обох сторін. Навіть заради уникнення серйозних нещасть вони не погодяться на таку річ. Це дуже відомий випадок, коли король Англії Генрі VIII не отримав від Святого Престолу дозволу розлучитись з його законною дружиною і одружитись з іншою. Навіть коли він через відмову замислив змінити релігію, і як страшний наслідок впровадив лютеранську єресь до Англії, Клемент VII не міг дати іншої відповіді окрім цієї: "Non possumus; я не маю влади відкидати божий закон". Св. Августин каже: "Подружжя це залізний ланцюг". Чоловік може продати куплений ним дім, якщо той стане незручним для нього, але одного разу одружившись, він не може позбутись своєї дружини. Душа може відділитись від тіла швидше, ніж чоловік від жінки. І якщо одна зі сторін законтрактує друге подружжя доки інша сторона живе, він або вона поповнить смертний гріх, і таке друге подружжя буде недійсним. Але це дозволено для подружньої пари розлучитись, якщо є достатньо підстав для цього. Якщо одна зі сторін впала у перелюб, розлучення можливе на все життя через порушення контракту, права цього контракту втрачаються; але не можна укладати іншого шлюбу (Матей, 5:32). Розпусна поведінка, або жорстокість одної зі сторін може бути причиною для тимчасового розлучення, яке має бути юридичним. Якщо сторони погодяться відновити співжиття, вони вільні це зробити.

БЛАГОДАТІ ЯКІ НАДАЮТЬСЯ У ШЛЮБІ

Таїнство Подружжя передає Християнам, які входять у цей стан, помноження освячувальної благодаті і додаткові спеціальні благодаті для виконання їхніх обов'язків.

Спеціальні благодаті які додаються до цього таїнства:
1) Взаємна прив'язаність, яка підтверджується і освячується;
2) Сила, яка дається їм зберігати непорушну вірність одне одному, і нести із терпінням хвороби цього життя. Як тільки чоловік одружується, він вже не вільний, так як він був неодруженим; він вже не є абсолютним господарем його волі, часу, доходів, його персони, але він відповідною мірою залежить від волі його дружини; він несе ярмо "заради подружжя", як Св. Амброзій каже, "ярмо, подвійне ярмо яке висить на шиї чоловіка і жінки, зобов'язуючи його тягнути разом". До цього додається багато випробувань, таких як слабке здоров'я, недоліки і падіння іншого, які треба нести разом; турботи із дітьми і т.д. Зрештою, дається благодать виконувати найбільш важливіший над усе обов'язок народжувати і виховувати дітей у страсі і любові до Бога. "Нещасний той", каже Папа Григорій XVI, "хто вступає у подружній стан виходячи лише із земних мотивів, і не думає про благодаті і тайни, які це таїнство дає і репрезентує".

З Катехизма о. Франциска Спіраго.
Фотокопія видання 1899, 1921 без змін:
by Benzinger Brothers, New York.
Nihil Obstat: Arthur J. Scanlan, S.T.D. Censor Librorum
Imprimatur: + Patrick J. Hayes, D.D. Archbishop of New York. New York,
October 18, 1921.
с. 652-653.

Переклав з англійської
о. Керлі
02.02.2012

Категорія: Автентичний Католицький Катехизм | Додав:
Переглядів: 1091 | Завантажень: 0