20.01.2018
Головна » Файли » Автентичний Католицький Катехизм

Святе Письмо і Традиція
30.08.2016, 11:33

ІІІ. Проповідування Євангелії.

1. Правди відкриті Богом для людей, були з Божого наказу проголошені Католицькою Церквою усім народам землі, особливо за посередництвом живого слова, тобто через проповідування. Наказ проголошувати усім народам землі відкриті Богом істини, були дані апостолам Нашим Господом під час Його вознесіння (Матей 28:18-20).


З цієї причини Апостоли і їх наступники ніколи не дозволяли будь якій земній владі забороняти їм проповідувати Євангелію (Діяння 5:29).

Це є помилкою вважати, що Святе Письмо є єдиним засобом, призначеним Всемогутнім Богом для передавання народам землі правди одкровення.

Це було волею Бога застосовувати проповідування для навернення світу. Наш Господь сказав до Своїх апостолів "Йдіть і навчайте усі народи", а не "Йдіть і пишіть до усіх народів". З усіх Апостолів тільки двоє писали; усі решта проповідували. Апостоли були книгами для вірних (Св. Августин). Св. Павло каже нам, що "Віра приходить від слухання" (Рим. 10:17), не тільки з книжок. Навчання через усне слово відповідає людьским потребам; кожен віддає перевагу тому щоб його навчали, радше як самому відшукувати правду через студіювання книжок.

Правда, яку Церква подає нам як відкриту Богом, зветься правда віри, або догма.

Вселенський Собор (т.т. який складаєтья з єпископів усього світу), діючий під авторитетом Папи, або Папи персонально, має владу проголошувати правду відкриту Богом. Таким чином Собор в Нікеї проголосив Божество Нашого Господа як артикул віри; і Папа Пій ІХ проголосив Непорочне Зачяття Святої Матері Божої (1854). Це не було навчянням новим доктринам, але ці правди були проголошені як воістину відкриті Богом і тому вони стали догмами віри.

2. Католицька Церква бере зі Святого Письма і Традиції відкриті Богом істини.

Святе Письмо і Традиція мають еквівалентний авторитет і вимагають від нас еквівалентної поваги. Святе Письмо є писаним, а Традиція неписаним Словом Бога. Св. Павло увіщає вірних міцно триматись традицій, які вони прийняли чи то у слові чи то листовно (2 Сол. 2:15).

IV. Святе Письмо і Традиція.

1. Святе Письмо або Біблія складається з семидесяти двох книг, які були написані чоловіками надхненими Богом, під проводом і впливом Святого Духа. Ці сімдесят дві книги прийняті Церквою як Слово Бога.


Святий Дух надихав в дуже особливий спосіб писателів Святого Письма; Він рухав їх до написання і провадив і просвітлював їх коли вони писали (Марко 12:36; 2 Тим. 3:16). Собор в Тренті і Ватиканський Собор виразно проголосили що Бог є Автором (auctor) Святого Письма. "Євангелія була написана Христом власноруч", каже Св. Августин. І Св. Лаврентій Юстиніан каже: "Писателі Святого Письма були подібними до музичних інструментів на яких грав Святий Дух". Але вони не були просто пасивними інструментами; кожний писатель привносить його власний характер до того що він пише. Вони як багато митців, які малюють будівлю, яку вони бачуть при ясному денному світлі, досить правильно, але з багатьма відмінностями, згідно з їхнім талантом і здібностями. Звідси слідує що у Писанні немає помилок. Ми повинні дивитись не на окремі слова, а на загальну суть.

Сімдесят дві книги Святого Письма діляться на сорок п'ять книг Старого Завіту і двадцять сім книг Нового Завіту, які у свою чергу діляться на доктринальні, історичні і пророчі книги.

Читання Святого Письма є дозволенє для Католиків і є дуже корисним для них; але тексти повинні бути авторизованими Папою, і забезпеченими пояснювальними нотатками.

Причина, чому нам не дозволено читати будь яку версію Біблії яку ми оберемо, є (1) Тому що незмінений текст і його правдиве пояснення ми можемо знайти тільки в Католицькій Церкві. (2) Тому що більша частина тексту є дуже важкою для розуміння.


Тільки Католицькій Церкві, т.т. Апостолам і їхнім наступникам, єпископам, Наш Господь обіцяв дар Святого Духа, і що брами пекельні Її не подолають. Звідси, Святе Письмо, з якого Католицька Церква черпає своє вчення, не може бути зміненим або зіпсованим. Єретики, з одної сторони часом змінюють значення окремих пасажів на свій розсуд, або викидають цілі частини, якщо вони їм не подобаються. Так, наприклад, Лютер викинув послання Св. Якова через те, що апостол каже, що віра без діл є мертвою.

2. Правди Божественого Одкровення, які не були записані на сторінках Святого Письма, але які були передані через усне слово, називаються Традицією.

Апостоли прийняли від Нашого Господа наказ проповідувати, а не писати. Їхні писання переймаються більше тим як діяти, ніж самим вченням Христа, звідси їхні інструкції щодо доктрини є досить неповними. Відповідно, ми звертаємось до Традиції. Традиція низходить до нас з часів Апостолів. Кожне вчення, в яке завжди вірила Вселенська Церква, низходить до нас від Апостолів. Якщо, таким чином, будь яку доктрину Церкви ми не знаходимо у Святому Письмі, ми можемо її знайти в потоці Традиції, і можемо відстежити її аж до перших віків Хртстиянства.

Головними джерелами Традиції є писання Отців, декрети Соборів, Символи і молитви Церкви.

Отцями Церкви були ті, які вирізнялись в ранні віки Церкви їхньою великою вченістю і святістю. Такими є Св. Юстин, філософ і ревний захисник Християнської релігії (166 Р.Х.), Св. Іреней, Єпископ Ліону (202 Р.Х.), Св. Кіпріан Картагенський та інші. Багато з них були учнями Апостолів, і називаються апостольськими отцями, як Св. Ігнатій, Єпископ Антиохійський (107 Р.Х.). Вчителями Церкви були ті, хто в пізні часи вирізнялись їхніми вченими писаннями і їхньою святістю. Є чотири Грецьких Вчителі, Святі Атанасій, Василій, Григорій і Йоан Золотоустий; і чотири Латинських, Святі Амбросій, Августин, Єром і Папа Григорій, якого називають Григорій Великий. В Середні Віки було інших чотири великих Вчителі Церкви, Св. Анселм, Єпископ Кантерберійський, Св. Бернард, Аббат Clairvaux, Св. Тома Аквінський і Св. Бонавентура. Поміж найбільш видатних Вчителів пізніших часів були Св. Франциск Салезій, Єпископ Женевський і Св. Альфонсус Лігуорі. Ми також говоримо за декрети Соборів і Символи як джерела Традиції. Молитви Церкви найперше ми знаходимо в Міссалі, але також в інших книгах, які використовуються для адміністрування Таїнств та інших обрядів Церкви. Так, в Міссалі ми знаходимо молитви за померлих, звідки слідує, що Церква навчає їхній ефективності.

The Catechism Explained,
From the original of Rev. Francis Spirago, Professor of Theology,
Edited by Rev. Richard F. Clarke, S.J.
Nihil Obstat: Arthur J. Scanlan, S.T.D. Censor Librorum,
Imprimatur: + Patrick J. Hayes, D.D. Archbishop of New York.
New York, October 18, 1921,
Copyright 1899, 1921 by Benzinger Brothers, New York.,
Photographically reproduced without change from the 1921 printing,
by arrangement with Benzinger Brothers.
TAN BOOKS AND PUBLISHERS, INC.
P.O. Box 424, Rockford, Illinois 61105,
1993,
p. 83-89.


4. Католицька Церква складається з навчаючого і слухаючого тіла. Першими є Папа, єпископи і священики; другими є всі вірні.

The Catechism Explained,
From the original of Rev. Francis Spirago, Professor of Theology,
Edited by Rev. Richard F. Clarke, S.J.
Nihil Obstat: Arthur J. Scanlan, S.T.D. Censor Librorum,
Imprimatur: + Patrick J. Hayes, D.D. Archbishop of New York.
New York, October 18, 1921,
Copyright 1899, 1921 by Benzinger Brothers, New York.,
Photographically reproduced without change from the 1921 printing,
by arrangement with Benzinger Brothers.
TAN BOOKS AND PUBLISHERS, INC.
P.O. Box 424, Rockford, Illinois 61105,
1993,
p. 223.


Переклав о. Керлі

Категорія: Автентичний Католицький Катехизм | Додав:
Переглядів: 317 | Завантажень: 0