13.11.2018
Головна » Файли » Moral Theology

ЩОРІЧНА СПОВІДЬ І ПРИЧАСТЯ
07.08.2015, 19:25

395.

Розділ ІІ

ЩОРІЧНА СПОВІДЬ І ПРИЧАСТЯ

І. Сповідь. Усі вірні, які досягли вжитку розуму, повинні щиро сповідати свої гріхи, як мінімум, один раз на рік. (С. 906).

Сповідь не має бути здійснена протягом Пасхального часу, але через те що є припис Пасхального Причастя, це є практично відбути сповідь у цьому часі. Діти, які досягли вжитку розуму, також є зв'язані цим законом, навіть якщо їм не виповнилось семи років. - Строго кажучи, якби не було, тільки той зобов'язаний виконувати цей припис, хто поповнив смертний гріх. - Будь хто не виконує обов'язок через святокрадську сповідь. (С. 907). - Якщо хтось не сповідався протягом року, він повинен зробити це так скоро, як це можливо. Роблячи так, він надолужить припис за два роки.

396. ІІ. Пасхальне Причастя. Усі вірні, які досягли вжитку розуму, повинні приймати Святе Причастя, як мінімум, один раз протягом Пасхального сезону. Наполегливо дораджується, щоб вони приймали Пасхальне Причастя у своїй парохіяльній церкві; якщо вони роблять це ще десь, вони мають поінформувати свого пароха. (С. 859).

1. Цей обов'язок розповсюджується також на дітей, які ще не досягли семирічного віку, якщо вони вже володіють своїм розумом.

Обов'язок дивитись за тим, щоб діти приймали Пасхальне Причастя, лежить насамперед на батьках, вихователях, сповідниках, вчителях і парохах. (С. 860).


Обов'язок не є виконаним через святокрадське Причастя. (С. 861). - Якщо хтось не виконав Пасхального обов'язку протягом довшого часу, і це є публічно відомо, він таким чином є публічним грішником, який втрачає право на церковний похорон. (С. 1240).

2. Пасхальний сезон, під час якого є обов'язок прийняти Святе Причастя, звичайно продовжується від Першої Неділі Великого Посту до Неділі Пресвятої Трійці.

Деколи єпископи мають спеціальні практики щодо цього. - Парохи і сповідники можуть продовжити Пасхальний сезон для окремих осіб задля будь якої розумної причини (С. 859), наприклад, якщо каянник приходить до сповіді в Суботу перед Неділею Пресвятої Трійці і має сумнівну настанову. - Це є тяжким обов'язком прийняти Святе Причастя протягом цього часу. Якщо хтось не причастився у цьому приписаному часі, повинен зробите це після того.

3. За Місце прийняття Святого Причастя, як було згадано вище, дораджується власна парохіяльна церква. Якщо хтось робить це в іншому місці, він має постаратись поінформувати про це свого пароха. (С. 859).

Пасхальне Причастя, таким чином, може бути прийнятим в будь якій церкві або каплиці (навіть в домашньому ораторіумі) у своєму власному або в районі іншої парохії. - Обов'язок інформувати свого пароха, коли хтось причащається в іншому місці, визначено як не тяжкий обов'язок. Деякі автори вважають це просто як таким, що дораджується.

Moral Theology, by Rev. Heribert Jone, O.F.M. CAP., J.C.D., by Rev. Urban Adelman, O.F.M. CAP., J.C.D. The Mercier Press Limited, Cork, Ireland
Nihil Obstat: PIUS KAELIN, O.F.M. CAP., Censor Deputatus
Imprimi Potest: VICTOR GREEN, O.F.V. CAP., Provincial
July 2, 1955
Nihil Obstat: RICHARD GINDER, S.T.I., Censor Librorum
Imprimatur: JOHN FRANCIS DEARDEN, D.D., Bishop of Pittsburg
August 15, 1955
Page 267-268. Annual Confession and Communion, 395. Chapter II.
Printed in the United States of America


Переклад о. Керлі
07.08.2015

Категорія: Moral Theology | Додав:
Переглядів: 514 | Завантажень: 0