24.09.2020
Головна » Статті » Папські Послання

Свято Христа Царя

Свято Христа Царя було встановлене Папою Пієм ХІ Енциклікою QUAS PRIMAS 11 грудня 1925 року. Причиною встановлення Cвята було зростання антиклерикальних настроїв у багатьох країнах світу і атеїстична пропаганда проти Католицької Церкви і проти Бога. Ця пропаганда набрала особливої сили після атеїстичної революції 1917 року в Російській Імперії. Ідеологи і виконавці тої безбожної революції вдавались до дуже ефектних манипуляцій свідомістю. Коли у 1918 році на Леніна був здійснений збройний замах - як казали більшовики - ніби есеркою Фанні Каплан, вони після цього оголосили початок "красного терору", який насамперед був спрямований проти Христової Церкви. Досі ведуться дискусії про реальність згаданого замаху, який багатьма ставився під сумнів навіть ще в ті часи. Очивидним є тільки те, що цей дійсний чи вигаданий замах на Леніна, дав більшовикам-атеїстам привід розпочати криваве знищення християнського люду в Російській Імперії. Оскільки патріарх Тихон був прихильником Католицької Церкви, про що свідчить хоча б його бажання перейти на Григоріанський календар, банда Леніна розпочала масові криваві репресії в основному проти православних, які складали більшість в Росії. Але те що прізвище справжньої/вигаданої "терористки" Каплан дивним чином відповідає польському слову священик, свідчить про справжній вектор більшовицького терору, який був скерований саме проти Католицької Церкви, яка в Росії була здебільшого представлена польським духовенством.

Тому коли репресії атеїстів проти християн - криваві, чи безкровні у різних країнах - досягли надзвичайно катастрофічних розмірів, Папа Пій ХІ видав Енцікліку QUAS PRIMAS, якою встановив Свято Христа Царя і дав зрозуміти безбожнм володарям як на Сході так і на Заході, що їхня війна проти Церкви ніяк не допоможе їм побудувати "новий мір" без Бога, а вірних заохотив сміливіше проголошувати Царство Христове.

Декілька цитат з Енцикліки QUAS PRIMAS.

"1. Люди повинні шукати миру Христового у Царстві Христа, і що Ми обіцяли робити все що є у нашій владі...Ми нагадуємо, кажучи що це різного роду зло у світі свідчить про факт що більшість людей прагне Ісуса Христа і його святого закону у їхніх життях; що вони не мають місця ні у приватних справах ні в політиці: і ми додатково кажемо, що наскільки довго окремі люди чи держави відмовляються підкоритись уставу Нашого Спасителя, настільки не буде реальної обнадійливої перспективи міцного миру між народами."

"8. Чи ми не читали у Писанні що Христос є Цар?"

"9. Свідчення Пророків є навіть більше ніж показове. Ось це з Ісаї є дуже відоме: "Бо дитя нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім'я; Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь Миру. Його імперія буде збільшена у безконечнім мирі на престолі Давида і в його царстві, щоб його утвердити й укріпити справедливим судом віднині і повіки" Ми згодні з Ісаєю та іншими Пророками."

"10. Ця сама доктрина Царства Христа яку ми знаходимо в Старому Завіті, навіть більш ясно викладена і підтверджена у Новому. Архангел сповістив Пречистій що вона принесе Сина, кажучи що "Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька, і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця".

"11. Крім того, Христос сам казав про Його царський авторитет: у Його останньому дискурсі, кажучи про нагороду й покарання що будуть вічно праведні й покарані; у Його відповіді римському магістрату, який запитував Його публічно чи Він цар чи ні; після Його Воскресіння, коли даючи Апостолам місію навчати і хрестити всі нації, Він назвав себе Царем, потверджуючи цей титул публічно, і торжественно проголошуючи що вся влада дана Йому на Небесах і на землі. Хоча б тільки ці слова можуть бути взяті, щоб показати велич Його влади, і постійне тривання Його Царства".

"16. Христос як наш Відкупитель відкупив Церкву ціною Його власної крові; як священик Він жертвував Себе, і продовжує приносити Себе як Жертву за наші гріхи. Чи це не є доказом, що Його Царська Гідність бере участь в обох цих служіннях?"

"17. Це було б великою помилкою казати, що Христос не має влади у цивільних справах, оскільки через гідність абсолютної імперії над усіма творіннями, даної Йому Отцем, всі речі є у Його владі."

"18. Тому, імперія нашого Відкупителя охоплює все людство. Послуговуючись словами нашого бессмертного попередника Папи Лева ХІІІ: "Його імперія охоплює не тільки Католицькі нації, не тільки охрещених людей, які хоча правдиво належачи Церкві, заводяться через помилки геть, або відпадають через схизму, але також і тих, хто є поза Християнською вірою; так що насправді все людство є підкорене владі Ісуса Христа". В цій матерії немає різниці між особами і родинамиі або державою; всі люди, колективно чи індивідуально є під домінуванням Христа. В Ньому є спасіння особи, в ньому є спасіння суспільства. "І нема ні в кому іншому спасіння, бо й імени немає іншого під небом, що було дане людям, яким ми маємо спастися". Він є автор щастя і правдивого багатства для кожної людини і для кожної нації."

"19. Тільки коли люди погодяться у приватному і суспільному житті, що Христос є Цар, тоді суспільство прийме велике благословення реальної свободи, добре налагодженої дисципліни, миру і гармонії. Регалії служіння Нашого Господа наповнюють авторитет царів і правителів релігійним змістом; це ушляхетнює обов'язок послуху серед громадян."

"24. Якщо Ми говоримо що весь Католицький світ буде почитати Христа як Царя, Ми будемо служити потребі наших днів, в той самий час даючи чудові ліки від хвороби, яка нині вразила суспільство. Ми зазначаємо, що ця хвороба є антиклерикализм, його помилки і нечестива активність. Цей злий дух, як ви добре усвідомлюєте, Почтенні Браття, не прийшов за один день; він мав довгий шлях, аби вийти на поверхню. Імперія Христа відкинута усіма націями. Право, яке має Церква від самого Христа, навчати людство, видавати закони, управляти людьми в тому керунку задля їхнього спасіння, це право було відкинуте. Потім поступово Релігію Христа стали прирівнювати до фальшивих релігій і безсовісно помістили на один рівень з ними. Потім її поставили під владу держави і толерували менше-більше на догоду принцам і правителям. Деякі люди пішли навіть далі, і забажали замість Божої релігії встановити природню релігію яка реалізується через деякі інстинктивні бажання серця. Були навіть деякі нації які захотіли бути вільними від Бога, і щоб їхні релігії містились у нечесті і у занедбанні Бога. Бунти окремих осіб і держав проти авторитета Христа продукували плачевні наслідки... суспільство одним словом, було потрясене до самих підвалин і рухається до руйнації. Ми твердо, попри це, надіємось, що Свято Царства Христа, яке в майбутньому буде празнуватись щорічно, може повернути суспільство до нашого улюбленого Спасителя."

"25. Більше того, щорічне і загальне празнування Свята Царства Христа буде спрямовувати увагу на зло, яке антиклерикализм навів на суспільство, відтягаючи людей від Христа, і це Свято зробить багато щоб вилікувати їх. В той час, як нації ображають улюблене ім'я нашого Спасителя через заборону його всякого згадування на їхніх конференціях і у парламентах, ми всі повинні більш голосно проголошувати Його Царську гідність і владу, все більш універсально утвердждувати Його права."

"28. Тому, Нашим Апостольським Авторитетом Ми встановлюємо що Свято Царства Нашого Господа Ісуса Христа має святкуватись щорічно по всьому світі в останню Неділю місяця Жовтня - Неділя, яка безпосередньо є перед Святом Всіх Святих. Ми додатково встановлюємо, що посвячення людства Найсвятішому Серцю Ісуса, яке Наш попередник, святої пам'яті, Папа Пій Х, наказав відновлювати щорічно, має робитись щорічного цього дня."

"32. Народам буде нагадуватись щорічним святкуванням цього Свята, що не тільки приватні особи, але також правителі і королі зобов'язані віддавати публічну честь і послух Христові. Це буде взивати до їхнього розуму думати про останній Суд, яким є Христос, якого було викинуто з публічного життя, зневажено, занедбано й ігноровано, і Він буде найсуворіше відплачувати за ці образи. Заради Його Царської Гідності вимагається, що держава повинна дотримуватись заповідей Божих і Християнських принципів, як у законотворчості так і у адмініструванні правосуддя, і також у забезпеченні чесного морального виховання молоді."

Загалом в Енциклиці QUAS PRIMAS є тридцять чотири артикули, у яких Папа Пій ХІ зробив наступні посилання на Святе Письмо, Св. Отців, Вселенські Собори, Папські Послання:

1. Eph. iii, 9.
2. Dan. vii, 13-14.
3. Num. xxiv, 19.
4. Ps. ii.
5. Ps. xliv.
6. Ps. Ixxi.
7. Isa. ix, 6-7.
8. Jer. xxiii, 5.
9. Dan. ii, 44.
10. Dan. vii, 13-14.
11. Zach. ix, 9.
12. Luc. i, 32-33.
13. Matt. xxv, 31-40.
14. Joan. xviii, 37.
15. Matt. xxviii, 18.
16. Apoc. 1, 5.
17. Apoc. xix, 16.
18. Heb. 1, 2.
19. Cf.1 Cor. xv, 25.
20. In huc. x.
21. I Pet. i, 18-19.
22. 1 Cor. vi, 20.
23. I Cor. vi, 15.
24. Conc. Trid. Sess. Vl, can. 21.
25. Joan. xiv, 15; xv, 10.
26. Joan. v, 22.
27. Hymn for the Epiphany.
28. Enc. Annum Sacrum, May 25, 1899.
29. Acts iv, 12.
30. S. Aug. Ep. ad Macedonium, c. iii.
31. Enc. Ubi Arcano.
32. I Cor.vii,23.
33. Enc. Annum Sanctum, May 25, 1899.
34. Sermo 47 de Sanctis.
35. Rom. vi, 13.

Яким протилежним цьому Папському Посланню є вчення 2 Ватикану і його "пап", які кажуть що людина осягає спасіння не тільки через Ісуса Христа і Його Церкву, але й через будь яку єресь або язичницькі фальшиві релігії.

В Латинському Обряді перед Святом Христа Царя є Місійна Неділя, якою Католицька Церква однозначно маніфестує, що має єдину мету - вести людство у Царство Христове.

Підготував о. Керлі
30.10.2011

Повний текст QUAS PRIMAS

Категорія: Папські Послання | Додав: (30.10.2011)
Переглядів: 2792