29.09.2020
Головна » Статті » Статті Єпископа N

Вознесіння Ісуса Христа

Єпископ N
Проповідь 20.05.2004

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа, Амінь.

Сьогодні ви повинні уявити себе на Оливній горі сорок три дні тому, коли ви бачили як наш Святий Господь був арештований, битий і так далі.

А зараз ми прийшли до зовсім іншого становища. Наш Господь після Його Воскресіння з мертвих мав прославлене Тіло. Це Тіло належить Небесам, це Тіло, яке, так сказати, хотіло бути таким самим як на Фаворі, таким прославленим як світло, тому що воно вже не належало цій землі.

Наш Господь приходить таким чином, як хтось приходить на його весілля або іншу велику церемонію, яка зараз має звершитись. Він приходить з великою радістю як людина, бо як Бог він ніколи не залишав землі, а як людина Він йде до Його Отця. І Він був оточений, по-перше, Його Матір'ю, Апостолами, 72-ма учнями, яких Він обрав та іншими, можливо Никодимом і Йосифом Ариматейським та іншими, які прийшли під кінець, тими, що увірували у Нього.

І Він сказав до них декілька останніх слів, декілька останніх інструкцій, між якими: Проповідуйте Євангелію всім народам; ті що увірують, будуть спасені, ті що не увірують, будуть засуджені. Він сказав все необхідне, як пророки Старого Завіту про Нього свідчили. Він виповнив усі пророцтва, Він був даний як для юдеїв так і для язичників з достатніми доказами, щоб увірували в Нього. І як ми бачимо у Євангелії сьогодні, Він дав владу Апостолам проповідувати Євангелію, творити чудеса, щоб ті, що це бачитумуть, як юдеї так і язичники, мали усі підстави увірувати, що Євангелія Христа це Євангелія Єдиного Істинного Бога. І тому Він зробив таку жорстку заяву - ті що не увірують, будуть засуджені. І Він виглядає величніше і славніше ніж Він виглядав раніше.

І сказавши це, Він благословив присутніх, і у невимовній славі і величності Він вознісся у Небеса. Це видовище було таким величним, як ми бачимо це у Євангелії, що Апостоли та інші що там були, стояли немов паралізовані, тому що Ангел сказав до них - чому ви стоїте і дивитесь у небо? Вони не могли відвести очей від того, що тільки но бачили.

Це говорить нам про те, що є Небеса, куди можна піти. Але ми можемо сказати, що це не є сюрпризом для нас, бо це є першим уроком в нашому Катехизмі що є Небеса куди треба йти, і ми про це серйозно думаємо.

Бог приготував для нас значно краще життя, ніж ми маємо тут. Бог дав нам лише один шанс досягнути того кращого життя, в той самий час давши нам безліч допомоги, щоб ми могли увійти в те життя. Якщо Бог зробив це життя таким чудовим, то якого типу чудове життя Він створив в Його власному домі для тих хто любить Його?

Заберіть з цього життя гріх і ефекти гріха, заберіть смерть, заберіть незнання, заберіть фізичні та емоційні страждання, заберіть усі проблеми, які є причиною гріхів, заберіть вбивства і війни, суперечки і ненависть, обмови і решту осуджень, заберіть усі ті речи геть, заберіть хвороби і ви скажете, що це життя, цей світ і ця земля таке чудове місце. Воно настільки чудове, що тут можна жити. І це створив Бог для цієї землі, і це було первинним наміренням Бога щоб ми були вільні від тих усіх речей, які я щойно згадав.

Ми спостерігаємо за всесвітом, дивимось на Венеру, на Марс, спостерігаємо за іншими планетами, і знаємо, що там нема нічого окрім холодної або гарячої пустелі. В той самий час ми дивимось на нашу Землю якою сбалансованою вона є, і все більше цінимо все, що Бог тут зробив. Це не є результатом якогось випадкового шансу, як виверження великого вулкану, але це є результатом Божого дизайну.

Якщо Бог зробив таку чудову роботу в цьому окремому місці всесвіту для нас, де ми маємо це чудове життя, яке Він дав нам, то що Він приготував в Його власному домі для тих, кого Він запрошує і хто є гідний вічного життя? І тому наша Релігія робить нас постійно очікуючими Небес і дивлячимися на це житя як на проминаюче. Навіть якщо б ми були досконалими, якщо б ми були безсмертними і без жодних гріхів і без усіх наслідків гріхів, тут ми повинні завжди дивитись скрізь це життя, бо це проминаюча річ, яка навіть не є відповідним образом життя Світу який настане.

Про це ми знаємо з Катехизму, слухаємо раз по разу у проповідях, визнаємо нашу віру у це в Кредо, тим не менше ми приліплені до цього життя. Ми тримаємось за нього, ніби це єдине життя що Бог дав нам.

Чому ми приліплені? По-перше, тому що ми боїмось смерті як неприємної речи, і це правда. Це є неприємна річ, але її дав нам Бог в якості кари за гріх. І це є головна причина, чому Церква вдягає чорні ризи на похороні. Навіть якщо особа, яка вмерла, відома як великий святий, наприклад як Св. Тереза Авільська, або інші великі святі, Церква все одно вбирається у чорні ризи на знак того, що смерть є ефектом наших власних гріхів. І так, цього треба боятись, бо це є кара за гріх і ми усі повинні це прийняти. Але наш Святий Господь у Його невимовному милосерді прийшов і прийняв це з нами і заради нас щоб через Його смерть ми очікували на вічне життя з Богом. Але цей страх смерті не повинен нас робити приліплинеми до цього життя. Смерть прийде у будь якому разі.

По-друге, ми приліплені, тому що ми не знаємо до чого є подібне вічне життя. Всі ми знаємо, що це є блаженне споглядання, всі ми знаємо про непохитність віри. Але інакший аспект життя, де це є, куди підуть наші тіла, коли вони воскреснуть з мертвих, де є наша Свята Леді, де наш Господь є? Якої якості життя буде у Небесах, ми впевнено і однозначно не знаємо. І тому ми можемо робити багато спекуляцій, багато висновків на цю тему, бо ми не маємо чіткого розуміння, це є велике незнання для нас, так як ми знаємо це життя. І тому ми приліплені до цього, тому що дуже мало довіряємо Богові.

Якщо Він зробив цю чудову землю і таке чудове життя для нас тут, якщо ми заберемо гріх і наслідки гріху, тоді ми повинні довіряти Богові, що Він зробить наше життя абсолютно чудовим у Небі. Якщо ми прив'язані до того, що дане нам тут, наскільки більше ми повинні бути приліплені до того, що приготоване для нас у Небі.

Св. Павло каже: Не бачив, не чув чоловік і не приходило йому на розум те, що Бог приготував для тих, хто любить Його. Тому ми повинні довіряти Богові, Його доброті і любові, тому що Бог зійшов щоб бути розіп'ятим за нас на хресті, і Він приготував для нас життя в Раю, яке понад всі наші розуміння, всі наші уявлення, всі наші концепції щоб ми тільки про це не думали, це є більше. Довіряйте.

Ми також приліплені до цього життя, тому що у багатьох випадках ми загубили наше бачення Неба через слабкість віри. Так, ми цитуємо Кредо, що ми віруємо у життя майбутнього світу, але наша віра багато разів слабша, ми не можемо бачити, ми у темряві, ми не бачимо цієї слави, ми ніби не маємо очей і не фокусуємо розум на Небі, тому що ми дозволяємо нашій віри бути затемненій речами цього світу, ділами сатани, усіма матеріальними речами, якими ми насолоджуємось. І вони зменшують нашу віру, доки ми не почнемо підсилювати нашу віру.

Інша причина, чому нам не зрозуміле наступне життя, але ми приліплені до цього життя, тому що ми не маємо надії на Небеса, тому що ми любимо смертний гріх.

Білет на Небо - це чистота життя. Ми повинні виконувати Заповіді і Закон щоб піти у Небо. Це неприйнятно, щоб Бог відправляв на Небо тих, хто веде гріховне життя і вмирає без каяття. Вони постійно відступають від Бога, це подібно людині, яка ховається від власних очей і це для неї неприйнятно бути проти гріха. І коли ми любимо гріх і продовжуємо жити у грісі, ми приліплені до цього життя, ми будуємо наш рай тут, тому що інстинктивно ми знаємо, бо це написано в наших серцях, ми знаємо що лежить при кінці смертного ложа - це брами пекла, куди ми підемо і будемо віддані на тортури дияволу на віки.

Я впевнений, що ви були настрашені картиною тортур в Іраці. Люди в тюрмі, яким наказано робити страшні речи, люди в ошийниках ніби собаки. Знущання. Це лише легка частина аду. Якщо б ви знали до чого буде подібна ваша щоденна пекельна рутина, що ваші тортури будуть такими, як для тих людей, що ви будете в тюремній камері, ви будете биті немов голі собаки, кожного дня, кожної миті щодня позбавлені сну, навіки, навіки і навіки без надії на будь яку іншу річ, окрім цієї. Без надії на справедливість, без надії на те, що ваші кати будуть засуджені до тюрми, навіть без надії на смерть коли ви будете у пеклі.

Той хто не увірує, буде засуджений - наш Господь торжественно сказав на Оливній горі. І це лише легкий тест аду, що ви бачите на тих картинках. Це те, чого треба боятись. Це місце вічної муки.

Тому, це суттєво, треба відновити нашу віру, нашу надію, наше милосердя. Через віру ми повинні ясно бачити мету вічного життя. Через надію ми повинні довіряти Богові, що Він дасть нам чудове і досконало щасливе життя коли ми будемо вмирати в стані благодаті без будь якої потреби чистилища. І через милосердя ми повинні виконувати Заповіді Бога. Тому ми повинні бути з'єдинені із Христом у Його містичному Тілі, як живі члени Його містичного Тіла в стані благодаті, і воскреснути з Ним для Небес.

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа, Амінь.

Переклав о. Керлі
24.05.2012

Категорія: Статті Єпископа N | Додав: (23.05.2012)
Переглядів: 1080