11.08.2020
Головна » Статті » Статті о. Керлі

Кров Його на нас і на наших дітях

Час від часу лунають закиди на адресу Католицької Церкви, що ніби вона не толерантно ставиться до всього єврейского народу і покладає на нього провину за розп'яття Ісуса Христа. Зокрема під цим надуманим приводом модерністи проводять перманентну "реформу" Традиційної Святої Меси, яка ніби ображає почуття представників єврейського народу, які сповідують Юдаїзм.

Насправді Церква не звинувачує єврейський народ. Доказом цього можуть бути різні приклади. Найголовнішим прикладом є належність до єврейської нації Пресвятої Богородиці, Св. Йосифа Обручника, Св. Йоана Хрестителя, Св. Апостолів, багатьох мучеників і мучениць, тобто тих кому Ісус Христос доручив проповідь Євангелія і утвердження Католицької Церкви.

Одним з показових прикладів доброго відношення до євреїв в новітній історії є спасіння сотень і тисяч єврейских дітей і дорослих від знищення під час Другої світової війни. Зокрема Митрополит Андрей Шептицький і греко католицьке духовенство спасли життя сотням єврейських дітей і тисячам дорослих. Митрополит Шептицький відкрито засуджував Гітлера за знищення євреїв, за що Гітлер навіть хотів покарати смертю і самого митрополита.

Як же тоді розуміти слова, наведені Св. Євангелистом Матеєм "Увесь же народ відповів, кажучи: "Кров Його на нас і на наших дітях!" (Матей 27:25)? Чи говорять ці слова про накладання провини чи стягнення прокляття на весь єврейський народ?

На перший погляд воно саме так і виглядає, бо написано ж у Євангеліїї Йоана, що первосвященик Каяфа передбачив смерть Ісуса Христа, що насправді і сталось. Але Св. Йоан Богослов зробив дуже суттєве уточнення, а саме: "пророкував, що Ісус мав умерти за народ; і не тільки за народ, але й за те, щоб зібрати в одне розкидані діти Божі" (Йоан, 11:49-52).

Не треба забувати, що народження Ісуса Христа, Його смерть на Хресті і Його Воскресіння були в Божому плані, який мав сповнитись і сповнився. І навіть, якщо група людей, знаходячись в стані афекту, вигукувала якісь дикі лозунги, вони ніяк не могли і не можуть зашкодити виконанню Божої Волі, про яку дуже влучно сказав Св. Йоан Богослов - "щоб зібрати в одне розкидані діти Божі". Тому в цьому аспекті лозунг "Кров Його на нас і на наших дітях!" свідчить лише про те, що жодна людська обіцянка не може відмінити Божої обітниці.

Не забуваймо про те, що Святе Письмо і вся історія людства має цілісний контекст, в якому кожний вірш чи текст, або та чи інша історична подія доповнює, або пояснює те, що було чи є перед тим, або після того.

Отже, "Кров Його на нас і на наших дітях!" можемо розуміти тільки в Божому контексті, а саме, що не тільки єврейський народ, а ціле людство, кожна окрема людина будь якої нації, через Кров Ісуса Христа має примиритись з Богом, тобто покаятись в гріхах і виконувати Божі Заповіді, як всіх нас Ісус Христос навчає. Для цього власне Він і заснував Католицьку Церкву, перших представників якої Він обрав з єврейського народу.

В Католицькому Катехизмі написано: "Церква не може навчати що істина і заблудження є еквівалентні і однаково ведуть до спасіння; вона не робить декларації хто є спасенний, але тільки стверджує що є потрібне для спасіння. Суд над окремою особистістю залишений Богові Який досліджує серця (Пс. 7:10). Доктрини Церкви це не декларація нетолерантності до особи, але нетолерантності до заблудження, такої як нетолерантність Бога яку Він висловив коли заборонив фальшивим богам з'являтись перед Ним. (1 Кор. 5). Також Церква є дуже далекою від ненависті до тих, хто є поза її лоном в її публічних молитвах у Страсну П'ятницю коли вона вимолює Божого милосердя для них".


о. Керлі
22.07.2011

Категорія: Статті о. Керлі | Додав: (22.07.2011) | Автор: о. Керлі
Переглядів: 946