11.08.2020
Головна » Статті » Статті о. Керлі

Св. Методій і Кирил - Католицькі Святі

24 травня ми святкуємо День пам'яті Святих Рівноапостольних Методія і Кирила. В країнах, де більшість людей вважають себе православними, під час святкувань акцентується на тому, що Святі брати дали азбуку слов'янам і зробили переклад Євангелія з грецької на слов'янську мову. Разом з тим нічого не говориться про те, що Святі були Католиками і що саме Папа Римський благословив і затвердив їхні переклади Біблії і богослужбових книг, що є одним з доказів належності Св. Методія і Кирила до Католицької Церкви.

Але й серед православних є люди, хоча їх дуже мало, які у свій час чесно про це говорили. Одним з таких людей був професор Київського і Софійського Університетів, Доктор Церковної Історії, Михаїл Емануїлович Поснов (1873-1931). Ось що він пише: "Брати принесли до Риму мощі святого Климента, віднайдені у Криму. Папа Адріан ІІ, наступник незадовго до того померлого Папи Миколи І, зустрів їх дуже радо: дозволив служити літургію слов'янською мовою і призначив Костянтина архієпископом моравським. Останній, ніби відчуваючи свою близьку смерть, судив за краще одягнутися в чернечий одяг, був пострижений з ім'ям Кирила і, на початку 869 року помер. Він був похований у Римі в церкві Святого Климента, де нещодавно були покладені принесені ним мощі. На прохання Коцелла, папа призначив Методія вже в Паннонію архієпископом, одобрив переклад Біблії слов'янською мовою, дозволив йому слов'янське богослуження, лише вимагав, щоб Євангеліє і Апостол читались не тільки слов'янською, але й латинською мовою." (История Христианской Церкви, Издательство "Жизнь с Богом", Брюссель 1964, с. 246)

Чи є щось такого в цій історичній довідці, наданій православним істориком, на що треба звернути увагу?

На мій погляд, тут є цікавими декілька важливих деталей.

Спочатку треба пригадати на якому тлі відносин Візантії з Римською Апостольською столицею проходила місія Св. Методія і Кирила.

Це був час, коли Візантія в особі її імператорів і патріархів за будь яку ціну, протиправним способом, хотіла проголосити себе центром Християнства. Задля досягненя цієї мети використовувались, як сказали б сьогодні, брудні технології, про що свідчить ще одна цитата з тієї ж праці М.Е. Поснова: "Коли виявилось неможливим добитись від папи незалежності, ні шляхом дипломатичним, ні грішми або богатими дарунками, ні войовничою полемікою, або жорсткою війною, то Константинопольські патріархи воліли зовсім розірвати з папою, як би розділити неподільну, єдину Церкву, але завдяки цьому бути незалежними від папи, ніж лишатись в спілкуванні з папами, але неухильно відчувати свою канонічну залежність від них. Цю жахливу справу Константинопольським патріархам вдалось довершити, завдяки тому, як сказано, що імператори Візантійські зненавиділи пап, опісля коронації ними франкського дому; а більшість віруючих погодилась на це розірвання тому, що воно було їм представлене, як дещо необхідне для збереження східної віри від західних заблуджень." (с. 559).

Св. Методій і Кирил не брали жодної участі в тих безглуздих війнах Візантійців проти Апостольського Престолу. Навпаки, всіми своїми діями вони показали, що визнають Папу видимим головою Церкви Христової, а Рим - Апостольською Столицею. По пунктах це виглядає так:

1) Св. Методій і Кирил дарують Папі мощі Св. Климента;

2) Просять в Папи захисту від німецьких єпископів, які їх переслідували і перешкоджали впроваджувати слов'янську мову;

3) Папа дозволяє їм служити Святу Літургію слов'янською мовою. А це означає, що вони його про це просили;

4) Папа затверджує переклад Біблії слов'янською мовою. А це означає, що вони його також про це просили;

5) Папа призначає Костянтина архієпископом моравським. Через хворобу Костянтин відмовляється від цього, приймає в Римі монашество з ім'ям Кирил. В Римі він помирає і там же похований;

6) Папа призначає Методія архієпископом для Паннонії, дозволивши йому богослуження слов'янською мовою з читанням Євангелія і Апостола слов'янською і латинською мовами. Методій погоджується і Папа висвячує Методія у єпископа. А це означає, що Св. Методій визнавав авторитет і юрисдикцію Папи.


Зважаючи хоча б на ці перелічені історичні факти, можна зробити лише один висновок, а саме, що Св. Методій і Кирил були священиками Католицької Церкви Візантійського Обряду.

Крім цього, у своїх апостольських трудах вони не витрачають час на так звану "проблему" Filioque - походженя Святого Духа від Отця і Сина, хоча вже в той час саме цю формулу вживали в Латинському Обряді. Іншими словами, жодної проблеми вони в цьому не бачили.

Тому будь яка чесна людина православної віри беззаперечно має погодитись з професором М. Е. Посновим, який свою працю закінчує таким висновком: "Нам, слов'янським народам, треба рівнятись не на Фотія, а на Св. Методія і Кирила. Останні, хоча й вийшли з Константинопольської Церкви в той самий час, коли Фотій перебував у боротьбі проти Папи Миколи, одначе, рішуче не приймали жодної участі в ній. І, коли ця боротьба досягла найбільшого напруження у 866-867 р., коли Фотій скликає "Вселенський" Собор, анафемує папу, Св. Методій і Кирил, переслідувані німецьким духовенством, шукають захисту в папи, ідуть до Риму, приносять в дар папі мощі Св. Климента Римського, потім надовго залишаються в Римі; Костянтин, молодший брат, приймає монашество, скоро знедужує і вмирає там же. Або святі Методій і Кирил нічого не чули про боротьбу Фотія з папою Миколою І - але чи це можливо!?...Або вони її не схвалювали, в будь якому разі, не надавали їй значення, як значною мірою - особистій, - і не вважали необхідним дивитись на Римську Церкву і на папу оччима Фотія. Finis et gloria Deo. Канун Петрова дня, 28-VI-1931 р. Софія." (с.с. 563, 566

Якщо Католиками були Св. Методій і Кирил, яких ми називаємо нашими просвітителями, то Католиками мають бути й ті, кого вони просвітили. Але якщо ті, кого вони просвітили, не хочуть бути Католиками, чи не лукавлять вони, називаючи Св. Методія і Кирила своїми просвітителями...

о. Керлі
26.05.2011

Категорія: Статті о. Керлі | Додав: (26.05.2011) | Автор: о. Керлі
Переглядів: 1197