04.06.2020
Головна » Статті » Статті о. Антонія Чікади

Чому нові єпископи є недійсні єпископи

Скорочена стаття о. Чікади спростовує твердження Братства Св. Пія Х що ніби єпископи Novus Ordo є дійсні єпископи.

Читачі видання The Angelus можливо були здивовані минулого року отримавши номер за грудень 2005 зі статтею «Чому новий обряд єпископських свячень є важним». Що говорять про це? І чому традиційний журнал що видається SSPX помістив на обкладинці спів служачих єпископів Novus Ordo?

Традиціоналісти завжди хвилювались щодо дійсності Нової Меси. Питання дійсності свячень виконаних в обряді 2 Ватикану гаряче дискутувалось, хоча клірики висвячені єпископами, які також були висвячені в новому обряді - єпархіальні священики, з Братства Св. Петра, Інституту Христа Царя і т.д. – служать традиційну Месу будь де. Якщо єпископи які висвятили цих священиків не є дійсними єпископами, очевидно люди які беруть участь в таких Месах почитають і приймають тільки хліб.

Після виборів Бенедикта 16 у 2005 ця тема почала підніматися все більше. Йосиф Ратзінгер був висвячений у новому обряді 28 травня 1977. Чи був він, окрім питання чи є він дійсним папою, хоча б реальним єпископом? Влітку 2005 група французьких традиціоналістів видала перший том Rore Sanctifica, довге книжкове досьє документації і коментарів щодо обряду єпископських свячень встановленого Павлом 6. Rore Sanctifica У дослідженні теми з багатьма фото Ратзінгера і Генерального настоятеля SSPX Бернарда Фелле дійшли висновку що новий обряд є недійсний. (Ще три томи видані).

Це притягає увагу високих чинів SSPX в Європі, які вели перемовини з Бенедиктом 16 щоб отримати спеціальний статус в церкві 2 Ватикану. Як холоднокровно начальники SSPX міняють традиціоналістів на ідею приєднатися до папи який може не є реальним єпископом. Коли я був в SSPX більше двох десятиліть тому назад, о. Франц Шмідбергер просував ідею про дійсність єпископських свячень у новому обряді. Нині, мабуть було б некоректно думати що такий відомий член SSPX міг би робити це прямо, провокуючи невдоволення і насміхання з боку вірних.

Напроти, Домініканці в Аврилі, Франція, традиціоналістський чернечий орден в орбіті SSPX намагались зробити переконливу підставу для дійсності, таким чином забезпечуючи керівників SSPX твердим притулком для «правдоподібного виправдання». Fr. Pierre-Marie належно видав довгу статтю аргументуючи дійсність нового обряду. Вона з’явилась минулого року в Домініканському виданні Sel de la Terre. Європейські керівники SSPX завжди трактували Америку землею незалежно мислячих «жорстко лінійних», тому стаття о. П’єра Марії терміново була перекладена англійською і видана в Ангелусі з ретельним старанням. Стаття має вигляд вражаючого порівняння таблиць з Латинськими текстами зі зносками. Вступ видавця є в «Томістичному» стилі, і автор запевняє що він буде «досліджувати згідно Схоластичного методу так як належить досліджувати матеріали настільки строго наскільки це можливо.

Все це може спонукати звичайного читача повірити у важність нового обряду, або хоча б змусити його замовкнути. Але все не так як здається. Після ближчого вивчення статті о. П’єра Марії і порівняння наданих ним текстів видно що він цитує не з сакраментальної Моральної Теології – дисципліни, яка визначає важність таїнств. І всупереч «Томістичному» стилю о. П’єр Марія ніколи не скерував увагу на два центральні питання:

1 – Які принципи вживає Католицька теологія щоб встановити чи є сакраментальна форма (ессенціальна формула в обряді таїнства) важною чи неважною?

2 – Як ці принципи вживаються у новому обряді єпископських свячень? За цими двома пунктами я написав студії щодо нового обряду. Багато років я сподівався знайти час розглянути тільки цю тему і я вже зібрав багато дослідницького матеріалу. Результатом є стаття «Абсолютно недійсне і вкрай пусте» (фраза Папи Лева ХІІІ щодо недійсності Англіканських свячень), яка опублікована на www.traditionalmass.org

Я закінчив цю статтю 25 березня 2006, зауваживши що це була п’ятнадцята річниця смерті Архієпископа Лефебра. Зазначу що це було провидінням тому що Архієпископ казав мені особисто у 1970х що він вважає новий обряд єпископських свячень неважним. Стислий підсумок цієї статті є тут, але я запрошую читачів дивитись мій більш детальний оригінал.

І. ГОЛОВНІ ПРИНЦИПИ 1 – Кожне таїнство має форму (ессенціальну формулу) яка продукує ефект таїнства. Якщо субстанціональні зміни значення вводяться у сакраментальну формулу через викривлення або опущення ессенціальних слів, таїнство стає недійсним (не «працює» або не продукує ефекту таїнства).

2 – Сакраментальні форми у Східних Обрядах Католицької Церкви часом різняться у словах від форм Латинського Обряду. Тим не менш в субстанції вони є ті самі і є дійсні.

3 – Пій ХІІ заявляв що форма Таїнства Священства (дияконату, священства, єпископату) повинна однозначно (недвозначно) виявляти сакраментальний ефект – владу Священства і благодать Святого Духа.

4 – Стосовно єпископату Пій ХІІ зазначав що сакраментальна форма є фразою в традиційному Обряді Єпископських Свячень, яка однозначно відображує (а) владу Єпископства яку єпископ отримує і (б) благодать Святого Духа.

ІІ. НОВА ФОРМА
1 – Форма Павла 6 для єпископських свячень з’являється у спеціальному Preface до обряду і містить текст такої форми: «Отже зараз вилий на цього вибраного ту владу яка є від тебе, правлячий Дух, якого ти дав твоєму улюбленому Синові, Ісусу Христу, Дух даний Ним святим апостолам, які засновували Церкву в кожному місці щоб була храмом для нескінченної слави і хвали твоєму імені».

В той час як ніби згадується благодать Святого Духа, новий обряд не виглядає як такий що надає специфічну владу Єпископу яка б мала даруватись. Чи дарує це єпископство? Відповідаючи на це питання, подивимось на принципи встановлені в розділі І.

2 – Коротка форма Павла 6 для єпископських свячень не є ідентичною довгим формам Східного Обряду і не подібна до них, не згадує сакраментальних суто єпископських влад (наприклад влади висвячувати священиків). Молитви Східного Обряду які є довкола Префація Павла 6 є дуже схожі, але поза тим є не сакраментальними молитвами для інсталяції Маронітських і Сірійських Патріархів, які під час призначення вже є єпископами. Тому ніхто не може аргументувати (як робить стаття в Ангелусі) що форма Павла 6 «вживається у двох абсолютно дійсних Східних Обрядах» і тому є дійсною.

3 – Різні старовинні тексти (Іполита, Апостольська Конституція, і Заповіт Нашого Господа) збігаються декількома елементами з Префацієм Павла 6 в новій формі свячень, і стаття Ангелус цитує їх як доказ захищаючи аргумент що новий обряд є валідний. Але всі ці тексти були «реконструйовані» і через питання щодо їх оригінальності не можуть бути репрезентовані у актуальному літургічному вжитку, чи інших серйозних питаннях. Немає доказів що вони були сакраментальними формами «прийнятими і вживаними Церквою як такі» - критерій конституції Пія ХІІ щодо Таїнства Священства лежить вище. Тому ці тексти не надають достовірних доказів на підтримку аргументу дійсності форми Павла 6.

4 – Ключова проблема в новому обряді крутиться довкола терміну правлячий Дух (Spiritus principalis в Латинській). До і після впровадження у 1968 Обряду Єпископських Свячень значення цього виразу спровокувало хвилювання щодо достатності відображення таїнства. Навіть єпископ Ватиканської комісії який творив новий обряд піднімав цю тему.

5 – Дом Бернард Ботте, модерніст який був головним творцем нового обряду, настоював що у 3-му столітті Християнства правлячий Дух не відносився до єпископату через те що єпископи мають «дух влади» як «правителі Церкви». Spiritus principalis означає «дар Духа лідера».

6 – Це пояснення було фальшивим і обманливим. Посилання на словники, коментарі Писань, Отців Церкви, догматичні трактати і Дослідження не сакраментальних обрядів показують що поміж дозованих і часом суперечних значень, правлячий Дух не означає специфічно єпископство взагалі чи повноту Таїнства Священства якою єпископи володіють.

7 – Перед тим як контро-версії постали, Дом Ботте навіть сказав що він не бачить як опущення виразу правлячий Дух може змінити валідність обряду свячень.

8 – Нова форма має зустріти два критерії для форми Тайни Священства Пія ХІІ надані нижче. А) Через те що термін правлячий Дух відображує багато різний речей і персон, він не може однозначно відображувати ефект тайни. Б) Новій формі бракує будь якого терміну що навіть адекватно відображує владу Таїнства якою єпископ володіє – «повноту Христового священства в єпископському уряді і Тайні», або «повноту чи тотальність служіння священства».

9 – Через це нова форма творить субстанціональну зміну в значенні сакраментальної форми для надання єпископства.

10 – Субстанціональна зміна в значенні сакраментальної форми, згідно з принципами сакраментальної Моральної Теології, робить таїнство інвалідом.

ІІІ. ЗАКЛЮЧЕННЯ: Інвалідне Таїнство, відповідно, єпископське свячення надане з сакраментальною формою встановленою Павлом 6 у 1968 є інвалідним (неважним, недійсним) – тобто не може творити реального єпископа.

Священики і єпископи чиї свячення походять від таких єпископів, мають інвалідні священицькі і також єпископські свячення. Як наслідок, ті тайни які вони уділяють і які залежать від священицького і єпископського характеру (Конфірмація, Євхаристія, Покаяння, Соборування, Священство) є також інвалідними (неважними, недійсними).

IV. ВІДПОВІДІ НА ЗАПЕРЕЧЕННЯ
1 – «Контекст робить форму дійсною». Контекст в обряді не може вилікувати цей дефект, тому що ессенціальний елемент форми (влада Священства) не тільки є двозначний, але відсутній повністю.

2 – «Нова форма була апробована папою». Згідно з Тридентським Собором і Пієм ХІІ Церква не має влади змінювати Субстанцію Таїнства. Видалення влади Священства з нової форми змінює Субстанцію Таїнства, тому навіть якщо би Павло 6 був дійсним папою, він не мав би права робити таку зміну. Якщо ж він це зробив, це доказує що він не був дійсним папою.
* * * * *

ПРИЧИНА чому Novus Ordo обряд поставлення єпископів є інвалідним може буди підсумованою однією фразою: Модерністи змінили ессенціальні слова щоб викинути геть ідею повноти священства.

Моя стаття “Absolutely Null and Utterly Void” є доступною на www.traditionalmass.org Ті хто не мають Інтернету можуть написати за вказаною нижче адресою щоб отримати безкоштовну друковану копію. Я запрошую читачів копіювати і розповсюджувати цю статтю поміж знайомих традиційних Католиків, особливо серед священиків і мирян пов’язаних з Братством Св. Пія Х, багато з яких вже можливо мають великі сумніви щодо дійсності нового обряду. Я завершую таким оповіданням: у серпні 1977 один традиціоналіст передав мені відому цитату о. Карла Пульвермахера, Капуцина, який тільки почав працювати з SSPX, і який згодом написав актуальну публікацію в Ангелусі «Коли не буде дійсних священиків, тоді дозволять Латинську месу». Пророчі слова – але чи міг він хоча б трохи підозрювати що його власний журнал і настоятелі Братства Св. Пія Х одного дня виконають їх!

(Травень 2006)

По друковані копії моє повної статті “Absolutely Null and Utterly Void” звертайтесь: St. Gertrude the Great Church, 4900 Rialto Road, West Chester OH 45069, 513.645.4212.

Переклад о. Керлі

P.S. Деякі седевакантисти не вважають новий обряд свячень неважним.

Категорія: Статті о. Антонія Чікади | Додав: (30.03.2011)
Переглядів: 1291